Перейти до вмісту

Теплиця (село)

Координати: 45°58′53″ пн. ш. 29°21′22″ сх. д. / 45.98139° пн. ш. 29.35611° сх. д. / 45.98139; 29.35611
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Теплиця
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Тер. громада Теплицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA51060190010010897 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1817
Населення 1672
Площа 2,83 км²
Густота населення 590,81 осіб/км²
Поштовий індекс 68421
Телефонний код +380 4845
Географічні дані
Географічні координати 45°58′53″ пн. ш. 29°21′22″ сх. д. / 45.98139° пн. ш. 29.35611° сх. д. / 45.98139; 29.35611
Середня висота
над рівнем моря
28 м
Водойми р. Когильник
Відстань до
районного центру
13 км
Найближча залізнична станція Арциз
Відстань до
залізничної станції
13 км
Місцева влада
Адреса ради 68421, с.Теплиця, вул. Центральна, 135
Вебсторінка https://teplitz.at.ua/photo/
Карта
Теплиця. Карта розташування: Україна
Теплиця
Теплиця
Теплиця. Карта розташування: Одеська область
Теплиця
Теплиця
Мапа
Мапа

CMNS: Теплиця у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Тепли́ця (у минулому: Село № 13, Тепліц) — село в Україні, в Болградському районі Одеської області. Адміністративний центр Теплицької сільської громади. Засноване свого часу німецькими колоністами.

Історія

[ред. | ред. код]

1859 рік у німецькій колонії Аккерманського повіту Бессарабської області мешало 1134 особи, налічувалось 122 дворових господарства, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[1].

Станом на 1886 рік у колонії, центрі Теплицької волості, мешкала 1551 особа, налічувалось 133 дворових господарства, існувала лютеранська церква та 5 лавок[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1784 осіб (924 чоловічої статі та 860 — жіночої), з яких , 1705 — лютеранської[3].

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1703 особи, з яких 895 чоловіків та 808 жінок.[4]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1659 осіб.[5]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
російська 62,32 %
українська 20,75 %
болгарська 11,48 %
гагаузька 2,99 %
молдовська 2,21 %
румунська 0,12 %
білоруська 0,06 %

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 337)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 25 вересня 2019. [Архівовано 2014-07-31 у Wayback Machine.]

Джерела

[ред. | ред. код]