Черепин (Львівський район)
 | Ця стаття може містити оригінальне дослідження. (липень 2018) |
| село Черепин | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
.jpg) | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Львівська область | ||||
| Район | Львівський район | ||||
| Тер. громада | Давидівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA46060090210094214 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1122 | ||||
| Перша згадка | 1122 (902 роки) | ||||
| Населення | 277 | ||||
| Площа | 1,06 км² | ||||
| Густота населення | 261,32 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 81151[1] | ||||
| Телефонний код | +380 3230[2] | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°43′8″ пн. ш. 24°8′56″ сх. д. / 49.71889° пн. ш. 24.14889° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
309 м | ||||
| Водойми | річка Черепинка | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 81151, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Давидів, вул. Галицька, 5 | ||||
| Карта | |||||
  Черепин | |||||
 Черепин | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Чере́пин — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 277 осіб. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада.
Селом тече річка Черепинка. Біля місцевої школи широколистий ліс.
На 1 січня 1939 року в селі мешкало 700 осіб, з них 650 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків[3].
За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 277 осіб. Мовний склад села був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 277 | 100 |
27 липня 1386 року руський боярин-феодал Осташко (Станіслав) з Давидова взяв село в заставу за 19 кіп гривень[4], купив село 1 червня 1410 року за 100 гривень польських срібла[5]. Адам Бонецький стверджував, що село продав Андрій Чурило, власник Стоянців[6].
Найпомітнішою постаттю з поміж парохів у Черепині у міжвоєнний період став о. Августин-Климент Цебровський, уродженець Тернопільщини. У 1926 році з поміж п'яти кандидатів митрополича консисторія обрала його на становище пароха. За ініціативи о. Августина було зведено двоповерхову цегляну будівлю читальні «Просвіта» з балконом. Його дружина Олександра організувала дитячий садочок «Сонечко», з допомогою місцевих жінок він успішно діяв у Черепині. Новий парох подбав за національну й культурну просвіту селян, серед яких до цього часу здебільшого душпастирювали священики з москвофільськими поглядами. Для читальні о.Августин придбав понад 350 книг і журналів. Організував також гуртки: драматичний і вокально-танцювальний «Луг», для якого парох с. Черепина придбав 10 духових інструментів. Разом з дружиною заснував магазин господарських товарів, а згодом — кооперативну спілку. Також у міжвоєнний період в селі функціонували осередки українських товариств «Рідна школа» та «Союз українок»[7].
У ніч 3 21 на 22 березня 1944 року близько першої години ночі село Черепин зазнало нападу польської банди[8], що складався переважно з римо-католиків села Семенівки[9]. Вибиваючи вікна, вони закидали в хати гранати, а тих, хто від жаху вискакував на двір, не усвідомлюючи, що сталося, бил прикладами автоматів по головах або розстрілювали[8]. Священика о. Августина Цембровського, побитого і покаліченого[8] (відрізали ніс та вуха, викололи очі)[9], прив'язали до воза і волочили до самого лісництва на гаївці «Тарасів», де згодом розстріляли. Дружину отця — Олександру Цембровську — вбили на місці нападу в селі. Під час нападу загону польських боївкарів на Черепин 13 осіб поранено, загинуло 18 осіб, серед них[8]:
- Гавриляк Іван (нар. 1903)
- Дацко Пилип (нар. 1898)
- Закалюжний Василь (нар. 1905)
- Мазур Стефанія (нар. 1933)
- Машталір Андрій-Олександр (нар. 1929)
- Машталір Ярослава-Анастасія (нар. 1924)
- Муха Іван (нар. 1924)
- Муцак Іван (нар. 1922)
- Наконечний Василь (нар. 1900)
- Наконечний Ярослав (нар. 1923)
- Сорока Василь (нар. 1896)
- Сорока Іван (нар. 1923)
- Сорока Йосиф (нар. 1900)
- Столяр Андрій (нар. 1889)
- о. Цембровський Августин (нар. 1888)
- Цембровська Олександра (нар. 1898)
- Яремко Катерина (нар. 1900)
- Яремко Микола (нар. 1927)
В селі функціює Черепинська початкова загальноосвітня школа I ступеня.
- дерев'яна церква Стрітення Господнього (УГКЦ), зведена у 1757 році у стилі галицької школи народної архітектури львівськими майстрами-теслями братами Яцком та Антоном Дроздовичами на схилі порослої лісом гори, який стрімко спадає у долину річки. Неподалік від цієї церкви розташована дерев'яна дзвіниця, збудована у 1754 році. Дещо пізніше, у 1831 році з південного боку біля храму встановили невеликий кам'яний хрест[10].
- мурований храм святої Ольги (ПЦУ).
- о. Михайло Коновалець (1824—4.3.1887, Зашків) — священик УГКЦ, адміністратор парафії у Черепині (1852—55), тривалий час парох Зашкова, дідо провідника ОУН Євгена Коновальця[11].
- Наконечний Євген Петрович (1931—2006) — український бібліограф, історик, мовознавець.
-
Церква Стрітення Господнього -
Церква Стрітення Господнього -
Дзвіниця церкви Стрітення Господнього
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 13 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 13 червня 2022.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 47. — ISBN 3-447-02376-7.
- ↑ Пан Михайло Іванович заставляє своє село Черепин Осташкові Григоровичу Давидовському (27 липня 1386 р.) // Грамоти XIV ст. Пам'ятки української мови / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М. М. Пещак. — Київ : Наукова думка, 1974. — С. 67—69.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej: z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. — T. 2. — Lwów: Druk. Zakł. Nar. im. Ossolińskich, 1870. — 295 s. — І. 61—62, XXVII.(пол.)(лат.)
- ↑ Boniecki Adam Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Cz. 1. — t. 4, 1904. — S. 34. (пол.)
- ↑ Ігор Скленар (2 листопада 2018). Церква Стрітення Господнього в Черепині — унікальна пам'ятка XVIII ст. risu.ua. Релігійно-інформаційна служба України. Процитовано 13 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г Ігор Галапач Тарасівська трагедія // Голос Народу. — № 14 (1455). — 2014. — 29 березня. — С. 6.
- ↑ а б АЦДВР. — Ф. 9. — Т. 6. — Од. зб. 3. — Арк. 42–68
- ↑ Церква Стрітення Господнього (с. Черепин, Львівська обл.): карта, фото, опис. drymba.com. Дримба. Процитовано 13 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Dmytro Blazejowskyj Historical Šematism of the Archeparchy of L'viv (1832—1944). — Kyiv: Publishing house «KM Akademia», 2004. — 570 s. — P. 205—206. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Czerepin, wś, pow. lwowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 801. (пол.)
- Прогноз погоди в селі Черепин. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 13 червня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
