A Sea Dirge
| Морський мор | ||||
|---|---|---|---|---|
| A Sea Dirge | ||||
| Композитор | Бен Джонстон | |||
| Жанр | пісня | |||
| Створено | 1962 (?) | |||
| Видано | 1962  | |||
| Текст | Вільям Шекспір | |||
| Мова | англійська | |||
|
| ||||
A Sea Dirge (укр. Морський мор) — музичний твір Бена Джонстона, написаний 1962 року[1].
A Sea Dirge, разом із Five Fragments, є одним з перших творів американського композитора Бена Джонстона, написаних в чистому строї. Музичні інтервали в ньому відрізняються від рівномірно-темперованого строю, і складаються не з однакових півтонів, отриманих розділенням октави на 12 рівних частин, а настроєні на слух. Основний ряд з 12 звуків побудований за допомогою чистих квінт та чистих терцій. Півтони (відстань між сусідніми звуками) не співпадають один з одним за розміром; відношення їхніх частот дорівнює або 15/16, або 24/25. Вокальна партія виконується таким чином, щоб зберігати чисті інтервали зі звуками інших інструментів, досягаючи максимального консонансу; через це одна й та ж нота може звучати та позначатись по іншому (наприклад, використовується три ноти до, позначені як C, C+ та C++, висота яких відрізняється на кому)[2].
12-тонова серія в чистому строї,
що використовується в A Sea Dirge,
представлена у вигляді «решітки»:
C♯+ D F♯+ A♯+ G B D♯ C E G♯ F A
Відстань між рядками — чиста квінта.
Між стовпчиками — чиста велика терція[2].
Як і Five Fragments, A Sea Dirge написана за допомогою серіалізму, техніки композиції, яка передбачає рівномірне використання всіх 12 тонів звукоряду. Композиція заснована на наступній серії — F E D♯ G♯ G F♯ A♯ B A C D C♯+. Дванадцять нот згруповані в чотири трихорди (послідовності з трьох нот), а всі подальші серії є варіацією основної, створені за допомогою лише двох типів перестановок: зміна порядку трихордів або зміна порядку нот в кожному трихорді. Всього протягом твору, який триває сорок сім тактів, серія з 12 нот в різному порядку повторюється дев'ять разів[3].
Твір написано для голосу мецо-сопрано, флейти, гобоя та віолончелі. Текст запозичений з п'єси Вільяма Шекспіра «Буря», яка подобалася Джонстону; у п'єсі цю пісню виконує дух повітря Аріель[4]. Композицію було присвячено співачці Янтіні Ноорман, яка мешкала в Іллінойсі[5]. Пізніше відношення висот звуків, що використовувалися в A Sea Dirge, були використані Беном Джонстоном для написання композиції Knocking Piece[2].
Прем'єра A Sea Dirge відбулась 14 грудня 1963 року на у виконанні солістки Гелен Гемм; цей концерт пройшов в «Круглому будинку» в Урбані, де мешкав композитор Сальваторе Мартірано[en][2]. За іншими даними першою цю композицію виконала Грейс Вілсон, яка, як і Джонстон, працювала в Університеті Іллінойсу. Ноти A Sea Dirge вийшли у видавництві Smith Publications 1974 року[6].
На думку музикознавиці Хайді фон Гунден, в A Sea Dirge Бен Джонстон зміг виправити деякі з недоліків, притаманних його першій роботі в чистому строї Five Fragments; зокрема, пісня вже не містила довгих сольних вокальних партій, а голос завжди звучав на фоні акомпанементу, через що її було простіше виконувати. Разом з тим, фон Гунден вважала пісню не настільки важливою частиною творчості Джонстона, а її значущість пов'язувала лише з тим, що та призвела до написання куди більш відомого твору для двох перкусіоністів Knocking Piece[2].
- ↑ Johnston, Gilmore, 2006, с. xxxi.
- ↑ а б в г д Von Gunden, 1986, с. 67-68.
- ↑ Johnston, Gilmore, 2006, с. 188.
- ↑ Von Gunden, 1986, с. 67.
- ↑ Von Gunden, 1986, с. 73.
- ↑ Von Gunden, 1986, с. 188.
- Heidi Von Gunden. The music of Ben Johnston. — Scarecrow Press, 1986. — 204 с. — ISBN 0-8108-1907-4.
- Ben Johnston, Bob Gilmore. «Maximum Clarity» and Other Writings on Music. — University of Illinois Press, 2006. — 328 с. — ISBN 978-0252030987.