Kawasaki Type 88 (розвідувальний літак)
| Kawasaki Type 88 (розвідувальний літак) | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | розвідувальний літак |
| Перший політ: | 1927 |
| Прийнятий на озброєння: | 1928 |
| На озброєнні у: |  Імперська армія Японії |
| Розробник: | Kawasaki Heavy Industries Aerospace Company |
| Виробник: | Kawasaki |
| Всього збудовано: | 710 |
| Конструктор: | Ріхард Фогт |
| Екіпаж: | 2 особи |
| Максимальна швидкість (МШ): | 221 км/год |
| Тривалість польоту: | 6 год. год |
| Практична стеля: | 6200 м |
| Довжина: | 12,8 м |
| Висота: | 3,4 м |
| Розмах крила: | 15 м |
| Площа крила: | 48 м² |
| Споряджений: | 2850 кг |
| Двигуни: | 1 х Kawasaki BMW VI |
| Тяга (потужність): | 600 к.с |
| Кулеметне озброєння: | 3 х 7,7-мм кулемети |
Kawasaki Type 88 (розвідувальний літак) у Вікісховищі | |
«Розвідувальний літак Тип 88» (яп. 八八式偵察機, Хачіхачі-шікі Тейсацу кі), або часто Кавасакі Тип 88 (англ. Kawasaki Type 88) — легкий одномоторний розвідувальний літак Імперської армії Японії, сконструйований німецьким авіаконструктором Ріхардом Фогтом в співпраці з Kawasaki.
На весні 1926 року Японська армія ініціювала конкурс на розробку нового розвідувального літака для заміни «Оцу-1» між чотирма авіабудівними компаніями: Kawasaki, Mitsubishi, Ishikawajima і Nakajima. Армія вимагала літак з максимальною швидкістю більше ніж 200 км/год і дальністю польоту понад 1000 км, літак також мав вміщати авіаційну камеру, радіообладнання, один курсовий і один турельний кулемети. Компанія Kawasaki запросила німецького авіаконструктора Ріхарда Фогта, з яким вже співпрацювала над створенням Ka 87, і він разом з японським дизайнером Хісаші Тоджо у квітні 1926 року почали роботу над проєктом літака під назвою KDA-2 (від Kawasaki Dockyard, Army).
Перший прототип без озброєння був завершений у лютому 1927 року на фабриці в Кобе. Це був суцільно-металевий одномоторний біплан з металевою обшивкою передньої частини фюзеляжу, крила і хвіст мали тканинну обшивку. 12-ти циліндровий V-подібний двигун Kawasaki BMW VI приводив в рух дволопастний дерев'яний пропелер. На випробуваннях літак досяг швидкості 240 км/год, що значно перевищувало армійські вимоги, і компанія поспішила завершити ще два прототипи в липні того ж року. Їх передали для армійських випробувань, і хоча встановлення всього необхідного обладнання збільшило масу літака на 250 кг, він все ще задовольняв вимоги конкурсу. Після випробувань на авіабазі в Токородзаві літак був офіційно прийнятий на озброєння під час Свята Початку 11 лютого 1928 року під назвою «Розвідувальний літак Тип 88» (яп. 八八式偵察機, Хачіхачі-шікі Тейсацу кі). Kawasaki оголосили єдиним переможцем в конкурсі та видали нагороду 200 тисяч єн.
Основною перевагою «Типу 88» був потужний двигун BMW VI та стандартний дизайн біплана, з потенціалом для широкого використання в різних ролях. Ще до початку серійного виробництва прототипи тестувались з різними модифікаціями, зокрема варіанти з поплавковим шасі, трилопастним гвинтом, обладнанням для дальніх перельотів і автопілотом Сперрі. А проте перші серійні літаки не відрізнялись від прототипів, але в процесі виробництва в конструкцію були внесені зміни. Пізніші літаки мали більш аеродинамічний ніс, завдяки заміні плаского радіатора за гвинтом на винесену конструкцію під носом, а також встановленню кока на гвинт. На нижнє крило були встановлені елерони, а кіль і вертикальний руль збільшені. Ці пізніші літаки отримали позначення «Тип 88-2», а попередні варіанти ретроспективно почали позначатись «Тип 88-1».[1]
Загалом з лютого 1928 по грудень 1931 року було побудовано 710 літаків «Тип 88»: три прототипи, 520 літаків на фабриці Kawasaki і ще 187 на фабриці Tachikawa за ліцензією. Масове виробництво цих літаків зробило Kawasaki однією з найважливіших авіабудівних компаній Японії.[2]
Два «Тип 88-1» були спеціально модифіковані для дальніх перельотів отримавши паливні баки загальною місткістю 1600 літрів. 21 жовтня 1929 року вони змогли здійснити переліт з Тачіарай (Кюсю) до Піндун (Тайвань), близько 1200 км, за 8 годин безперервного польоту. Цей політ продемонстрував можливості літака в дальній розвідці, а також надійність двигуна Kawasaki BMW VI.
Надійність і простота «Типу 88» забезпечила йому довгу службу в бойових авіазагонах японської армії, і ще довшу в резервах. Навіть Nakajima Ki-4 прийнятий на озброєння в 1935 році, не зміг повністю замінити «Тип 88» в авіазагонах першої лінії, і вони залишались на озброєнні до 1940 року. «Тип 88» виконував розвідувальні місії під час японської інтервенції в Маньчжурію і початкових етапів японсько-китайської війни. Після 1940 року використовувався як навчальний в Японії та Маньчжурії.[2]
Дані з Japanese Aircraft 1910—1941[2]
| «Тип 88-1» | «Тип 88-2» | ||
|---|---|---|---|
| Екіпаж | 2 особи | ||
| Довжина | 12,8 м | ||
| Висота | 3,4 м | ||
| Розмах крил | 15 м | ||
| Площа крил | 48 м² | ||
| Маса | пустого | 1750 кг | 1800 кг |
| спорядженого | 2800 кг | 2850 кг | |
| Навантаження на крило | 58,5 кг/м² | 58,6 кг/м² | |
| Двигун | V12 Kawasaki BMW VI | ||
| Потужність | номінальна | 450-600 к. с. | |
| питома | 6,22 кг/к. с. | 6,33 кг/к. с. | |
| Максимальна швидкість | 201 км/год | 220 км/год | |
| Час підйому на висоту 3000 м. | - | 16 хв. | |
| Практична стеля | 6500 м | 6200 м | |
| Час польоту | - | 6 годин | |
- Стрілецьке:
- 1 × 7,7-мм курсовий кулемет
- 2 × 7,7-мм кулемети в турелі
- Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910—1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — ISBN 1557505632. (англ.)
- ↑ Mikesh, 1967, с. 145.
- ↑ а б в Mikesh, 1967, с. 146.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Kawasaki Type 88 (розвідувальний літак)
