U-878
U-878 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх | |
Спуск на воду | 6 січня 1944 року | |
Виведений зі складу флоту | 10 квітня 1945 року | |
Сучасний статус | затоплений | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | Дизельний підводний човен | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 19 вузлів | |
Швидкість (підводна) | 7,3 вузлів | |
Гранична глибина занурення | 230 м | |
Екіпаж | 48 осіб | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,8 м | |
Ширина корпусу найб. | 6,9 м | |
Висота | 9,6м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,7 м | |
Водотоннажність надводна | 1144 т | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/32 | |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і два кормових ТА. 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 |
U-878 — німецький підводний човен типу IXC/40, часів Другої світової війни[1].
Замовлення на будівництво човна було віддане 2 квітня 1942 року. Човен був закладений на верфі «AG Weser» у Бремені 16 червня 1943 року під заводським номером 1086, спущений на воду 6 січня 1944 року, 14 квітня 1944 року увійшов до складу 4-ї флотилії. За час служби також входив до складу 33-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Йоганнес Родіг.
За час служби човен зробив 2 бойових походи, в яких не потопив і не пошкодив жодного судна.
Потоплений 10 квітня 1945 року в Біскайській затоці західніше Сен-Назер (47°35′ пн. ш. 10°33′ зх. д. / 47.583° пн. ш. 10.550° зх. д.) глибинними бомбами британських есмінця «Венгфішер» і корвета «Тінтагел Касл». Всі 51 члени екіпажу загинули[2].
Це незавершена стаття про підводний човен. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |