U-128 (1941)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-128
U 128
Німецький U-128 тоне поблизу Пернамбуку
Верф Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Порт приписки Крістіансанн
Лор'ян
Замовлення 7 серпня 1939
Закладений 10 липня 1940
Спуск на воду 20 лютого 1941
Введений до складу флоту 12 травня 1941
На службі 1941—1943
Загибель 17 травня 1943 року затоплений неподалік від Пернамбуку скоординованою атакою американських літаючих човнів «Марінер» і есмінців «Джоетт» та «Моффет»
Сучасний статус затоплений
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Американський ТВД
Проєкт
Тип ПЧ великий океанський торпедний ДПЧ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 18,2 вузлів (33,7 км/год)
Швидкість (підводна) 7,3 (13,5 км/год)
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Дальність плавання 64 милі (119 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні)
13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
Екіпаж 48 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 76,76 м
Ширина корпусу найб. 6,76 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,7 м
Водотоннажність надводна 1 120 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46
2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34
Гвинти 2
Потужність 2 × 2 200 к.с. (дизелі)
2 × 740 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30
2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
Історія служби
У складі 2-га флотилія ПЧ
Командувачі KptLt Ульріх Гайзе (травень 1941 — лютий 1943)
Oblt. (R) Герман Штайнерт (березень — 17 травня 1943)
Операції 6 походів
Перемоги 12 суден (83 639 GRT) затоплено
U-128 (1941). Карта розташування: Атлантичний океан
U-128
U-128
Район загибелі U-128

U-128 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 10 липня 1940 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені. Спущений на воду 20 лютого 1941 року, а 12 травня 1941 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія служби

[ред. | ред. код]

U-128 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXC, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 54 одиниці і вони дуже успішно та результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 12 травня 1941 року U-128 розпочав службу у складі 2-ї навчальної флотилії, а з 1 грудня 1941 року — після завершення підготовки — в бойовому складі цієї флотилії ПЧ Крігсмаріне.

З грудня 1941 року і до травня 1943 року U-128 здійснив 6 бойових походів в Атлантичний океан, в яких провів 355 днів і потопив 12 торговельних суден загальною водотоннажністю 83 639 тонн.

17 травня 1943 року затоплений неподалік від Пернамбуку скоординованою атакою американських летючих човнів «Марінер» і есмінців «Джоетт» та «Моффет». 7 членів екіпажу загинули, 47 були врятовані.

Командири

[ред. | ред. код]

Перелік уражених U-128 суден у бойових походах

[ред. | ред. код]
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (11.12—24.12.1941, 14 діб; КрістіансаннЛор'ян)[3]
Другий похід (08.01—23.03.1942, 75 діб; Лор'янЛор'ян)
1 19 лютого 1942 KptLt Ульріх Гайзе Pan Massachusetts[4] танкер США США 8 202 104 000 барелів очищеної нафти, бензин, керосин та дизельне масло потоплений
28°27′ пн. ш. 80°08′ зх. д. / 28.450° пн. ш. 80.133° зх. д. / 28.450; -80.133 (Pan Massachusetts)
38 (20 загинули та 18 вижили)
2 22 лютого 1942 Cities Service Empire[5] танкер США США 8 103 9400 барелів сирої нафти потоплений
28°25′ пн. ш. 80°02′ зх. д. / 28.417° пн. ш. 80.033° зх. д. / 28.417; -80.033 (Cities Service Empire)
50 (14 загинули та 36 вижили)
3 5 березня 1942 O.A. Knudsen[6] танкер Норвегія Норвегія 11 007 бензин і мазут потоплений
26°17′ пн. ш. 75°50′ зх. д. / 26.283° пн. ш. 75.833° зх. д. / 26.283; -75.833 (O.A. Knudsen)
40 (2 загинули та 38 вижили)
Третій похід (25.04—22.07.1942, 89 діб; Лор'янЛор'ян)
4 13 травня 1942 Denpark[7] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 3 491 5000 тонн марганцевої руди Конвой SL 109 потоплено
22°28′ пн. ш. 28°10′ зх. д. / 22.467° пн. ш. 28.167° зх. д. / 22.467; -28.167 (Denpark)
46 (21 загинув та 25 вижили)
5 8 червня 1942 South Africa[8] танкер Норвегія Норвегія 9 234 9614 тонн мастильного дистиляту та 4146 тонн дизельного палива потоплений
12°47′ пн. ш. 49°44′ зх. д. / 12.783° пн. ш. 49.733° зх. д. / 12.783; -49.733 (South Africa)
42 (6 загинули та 36 вижили)
6 21 червня 1942 West Ira[9] суховантажне судно США США 5681 6418 тонн генерального вантажу потоплено
12°28′ пн. ш. 57°05′ зх. д. / 12.467° пн. ш. 57.083° зх. д. / 12.467; -57.083 (West Ira)
49 (1 загиблий та 48 вцілілих)
7 23 червня 1942 Andrea Brøvig[10] танкер Норвегія Норвегія 10 173 14 000 тонн нафти потоплений
12°10′ пн. ш. 59°10′ зх. д. / 12.167° пн. ш. 59.167° зх. д. / 12.167; -59.167 (Andrea Brøvig)
40 (усі вижили)
8 27 червня 1942 Polybius[11] суховантажне судно США США 7 041 7671 тонна марганцевої руди та генерального вантажу потоплено
10°55′ пн. ш. 57°40′ зх. д. / 10.917° пн. ш. 57.667° зх. д. / 10.917; -57.667 (Polybius)
44 (10 загинули та 34 вижили)
П'ятий похід (14.09.1942—15.01.1943, 124 доби; Лор'янЛор'ян)
9 8 листопада 1942 Maloja[12] суховантажне судно Норвегія Норвегія 6 400 1020 тонн вугілля та 87 літаків Конвой ON 138 потоплено
11°58′ пн. ш. 27°08′ зх. д. / 11.967° пн. ш. 27.133° зх. д. / 11.967; -27.133 (Maloja)
41 (2 загинули та 39 вижили)
10 10 листопада 1942 Cerinthus[13] танкер Велика Британія Велика Британія 3 878 баласт Конвой ON 141 потоплений
12°27′ пн. ш. 27°45′ зх. д. / 12.450° пн. ш. 27.750° зх. д. / 12.450; -27.750 (Cerinthus)
40 (20 загинули та 20 вижили)
11 10 листопада 1942 Start Point[14] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5 923 6280 тонн вугілля Конвой ON 141 потоплено
13°12′ пн. ш. 27°27′ зх. д. / 13.200° пн. ш. 27.450° зх. д. / 13.200; -27.450 (Start Point)
47 (2 загинули та 45 вижили)
12 5 грудня 1942 Teesbank[15] суховантажне судно Велика Британія Велика Британія 5 136 баласт потоплено
3°33′ пн. ш. 29°35′ зх. д. / 3.550° пн. ш. 29.583° зх. д. / 3.550; -29.583 (Teesbank)
62 (1 загиблий та 61 вцілілий)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-128. uboat.net. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.(англ.)
  2. Ships hit by U-128. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  3. Patrols by U-128. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  4. Pan Massachusetts. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  5. Cities Service Empire. Архів оригіналу за 22 лютого 2022. Процитовано 13 квітня 2022.
  6. O.A. Knudsen. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  7. Denpark. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 13 квітня 2022.
  8. South Africa. Архів оригіналу за 8 травня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  9. West Ira. Архів оригіналу за 21 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  10. Andrea Brøvig. Архів оригіналу за 5 травня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  11. Polybius. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.
  12. Maloja
  13. Cerinthus. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 13 квітня 2022.
  14. Start Point. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 13 квітня 2022.
  15. Teesbank. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 13 квітня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-128. на uboat.net. Архів оригіналу за 20 червня 2021. Процитовано 13 квітня 2022. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]