U-195

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-195
U 195
Трофейні німецькі підводні човни U-861 (на передньому плані), однотипний з U-195, та U-953 типу VII. Тронгейм. 19 травня 1945
Верф Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Японська імперія
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
 Імперський флот Японії
Порт приписки Штеттін
Лор'ян
Пінанг
Замовлення 4 листопада 1940
Закладений 15 травня 1941
Спуск на воду 8 квітня 1942
Введений до складу флоту 24 вересня 1942
Переданий 5 травня 1945
На службі 1942—1945
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ великий океанський торпедний ДПЧ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 18,2 вузлів (33,7 км/год)
Швидкість (підводна) 7,3 (13,5 км/год)
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 230 м
Дальність плавання 63 милі (117 км)  км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні)
13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні)
Екіпаж 48 офіцерів та матросів
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 87,60 м
Ширина корпусу найб. 7,50 м
Висота 10,2 м
Середня осадка (по КВЛ) 5,40 м
Водотоннажність надводна 1 610 т
Водотоннажність підводна 1 799 т
Силова установка
Дизель-електрична:
2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46
2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34
Гвинти 2
Потужність 2 × 2 200 к.с. (дизелі)
2 × 740 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і 2 кормових ТА; 24 торпеди або 48 мін TMA чи TMB
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30
2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
Історія служби
У складі 4-та флотилія ПЧ
12-та флотилія ПЧ
33-тя флотилія ПЧ
Операції 3 походи
Перемоги 2 судна затоплені (14 391 GRT) та 1 судно пошкоджено (6 797 GRT)
U-195. Карта розташування: Індонезія
U-195 капітуляція
U-195
капітуляція
U-195 затоплення
U-195
затоплення
Район затоплення U-195

U-195 — німецький великий океанський підводний човен типу IXD1, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 15 травня 1941 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені під будівельним номером 1041. Спущений на воду 8 квітня 1942 року, а 24 вересня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].

Історія служби

[ред. | ред. код]

U-195 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXD1, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Цей човен являв собою збільшену на 11 м версію базового варіанту типу IX. Радіус дії цього човна дещо зменшився, проте максимальна швидкість зросла, досягши понад 20 вузлів. Досягти такої швидкості вдалося шляхом заміни стандартних дизелів фірми MAN на дизелі Viertakt Dieselmotoren MB501 фірми Daimler-Benz, які на той час встановлювали на торпедних катерах Крігсмаріне. Втім, на практиці дизельні двигуни MB501 мали значні вади й флотське керівництво, побудувавши тільки два екземпляри, U-180 і U-195, відмовилося від подальшого використання цих човнів.

24 вересня 1942 року U-195 розпочав службу у складі 4-ї навчальної флотилії, з 1 квітня 1943 року переведений до бойового складу 12-ї флотилії ПЧ, а з 1 жовтня 1944 року перейшов до 33-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне. З березня 1943 року і до березня 1945 року U-195 здійснив 3 бойових походи в Атлантичний та Індійський океани, в яких провів 298 днів. За цей час човен потопив 2 торгових суден (14 391 GRT) і ще одне судно пошкодили (6 797 GRT).

Після капітуляції Німеччини на початку травня 1945 року U-195 перейшов у підпорядкування Імператорського флоту Японії, де 15 липня був прийнятий на озброєння як I-506. Підводний човен здався союзникам у Сурабаї в серпні 1945 року, був затоплений 15 лютого 1946 року. 1 серпня 1947 року. Деякі члени німецького екіпажу були затримані голландськими військовими в Маланзі (Східна Ява).

Командири

[ред. | ред. код]

Перелік уражених U-195 суден у бойових походах

[ред. | ред. код]
Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Командир ПЧ Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (20.03—23.07.1943, 126 діб; КільБордо)
1 11 квітня 1943 Kptlt. Гайнц Бухольц James W. Denver[3] суховантажне судно США США 7 200 6000 тонн цукру, кислоти, борошна, деталей літаків, транспортних засобів, бульдозерів і 12 літаків P-38 на палубі Конвой UGS 7 потоплено
28°52′ пн. ш. 26°30′ зх. д. / 28.867° пн. ш. 26.500° зх. д. / 28.867; -26.500 (James W. Denver)
69 (2 загинули та 67 вціліли)
2 7 травня 1943 Samuel Jordan Kirkwood[4] суховантажне судно США США 7 191 баласт потоплено
15°00′ пд. ш. 07°00′ зх. д. / 15.000° пд. ш. 7.000° зх. д. / -15.000; -7.000 (Samuel Jordan Kirkwood)
71 (усі вціліли)
3 12 травня 1943 Cape Neddick[5] суховантажне судно США США 6 797 7100 тонн продовольства, боєприпасів, частин літаків, джипів, 20 танків і локомотивів як палубний вантаж пошкоджено
23°21′ пд. ш. 01°22′ зх. д. / 23.350° пд. ш. 1.367° зх. д. / -23.350; -1.367 (Cape Neddick)
76 (усі вціліли)

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. U-195. uboat.net.(англ.)
  2. Ships hit by U-195.
  3. James W. Denver
  4. Samuel Jordan Kirkwood
  5. Cape Neddick

Джерела

[ред. | ред. код]
  • U-195. на uboat.net. (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]