USS Rhode Island (BB-17)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Род-Айленд»
USS Rhode Island (BB-17)
Пре-дредноут «Род-Айленд»
Служба
Тип/клас Пре-дредноут типу «Вірджинія»
Держава прапора  Сполучені Штати Америки
На честь другий корабель флоту «Род-Айленд», названий на честь однойменного штату
Корабельня Сполучені Штати Америки Fore River Shipyard, Квінсі
Закладено 1 травня 1902
Спущено на воду 17 травня 1904
Введено в експлуатацію 19 лютого 1906
На службі 19061920
Виведений зі складу флоту 30 червня 1920
Статус 1 листопада 1923 року проданий на брухт
Бойовий досвід Мексиканська революція
* Американська окупація Веракруса
Перша світова війна
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 15 188 т (стандартна)
16 352 т (стандартна)
Довжина 134 м (загальна)
Ширина 23 м
Осадка 7 м
Бронювання Головний пояс: 152—279 мм
Палуба: 50-76 мм
Башти головного калібру: 305 мм
Барбети: 254 мм
Бойова рубка: 229 мм
Технічні дані
Рухова установка 12 парових машин Babcock & Wilcox
2 парові котли
Гвинти 2 гвинти
Потужність 19 000 к.с. (14 000 кВт)
Швидкість 19 вузлів (35 км/год)
Екіпаж 812 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія 4 (2 × 2) × 330-мм гармати 12"/40
8 (4 × 2) × 203-мм гармат 8"/45
12 × 152-мм гармат 6"/50
20 × 76-мм універсальних гармат 3"/50
12 × 47-мм гармат QF 3-pounder Hotchkiss
Торпедно-мінне озброєння 4 × 533-мм торпедних апарати

«Род-Айленд» (англ. USS Rhode Island (BB-17) — американський пре-дредноут типу «Вірджинія» та перший корабель військово-морських сил США, названий на честь штату Род-Айленд.

«Род-Айленд» був закладений 1 травня 1902 року на верфі компанії Fore River Shipyard у Квінсі, де 17 травня 1904 року корабель був спущений на воду. 19 лютого 1906 року він увійшов до складу ВМС США.

Історія служби

[ред. | ред. код]
Карта маршруту Великого Білого флоту (державні кордони на карті 2009 року)

Найбільш значущою подією у проходженні служби «Род-Айленда» був похід «Великого Білого флоту», який за підтримки суден забезпечення за наказом Президента США Т. Рузвельта у 1907 році здійснив навколосвітню подорож, продемонструвавши усьому світові зрослу міць та силу американського флоту. 17 грудня флот, до якого входили майже усі американські лінійні кораблі того часу[Прим. 1][1], виплив з Гемптон-Роудс і здійснив перехід на південь до Карибського басейну, а потім до Південної Америки, зупиняючись у Порт-оф-Спейн, Ріо-де-Жанейро, Пунта-Аренас та Вальпараїсо серед інших міст. Після прибуття до західного узбережжя Мексики в березні 1908 року флот провів три тижні, тренуючись у бойових стрільбах корабельної артилерії.

Потім флот відновив подорож уздовж Тихоокеанського узбережжя Америки, зупинившись у Сан-Франциско та Сіетлі, а потім перетнувши Тихий океан до Австралії, по дорозі зупинившись на Гаваях. Зупинки в південній частині Тихого океану включали Мельбурн, Сідней та Окленд.

Після Австралії флот повернув на північ до Філіппін, зупинившись у Манілі, а потім продовжив рух до Японії, де в Йокогамі відбулася церемонія привітання. У листопаді в Субік-Бей на Філіппінах протягом трьох тижнів проходили морські навчання. 6 грудня американські кораблі пройшли Сінгапур і увійшли в Індійський океан. У Коломбо флот поповнив запаси вугілля, перш ніж вирушити до Суецького каналу і знову поповнив свої льохи вугіллям у Порт-Саїді. Флот відвідав кілька середземноморських портів, перш ніж зупинитися в Гібралтарі, де міжнародний флот британських, російських, французьких та голландських військових кораблів привітав американців[Прим. 2]. Потім американські кораблі перетнули Атлантику, щоб повернутися на Гемптон-Роудс 22 лютого 1909 року, подолавши 46 729 морських миль (86 542 км). Там Теодор Рузвельт провів військово-морський огляд свого флоту.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
Виноски
Джерела
  1. JO2 [Journalist Second Class] Mike McKinley (1 квітня 2015). Cruise of the Great White Fleet. Naval History and Heritage Command. Архів оригіналу за 16 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Albertson, Mark (2007). They'll Have to Follow You!: The Triumph of the Great White Fleet. Mustang, Oklahoma: Tate Publishing & Enterprises. ISBN 978-1-60462-145-7.
  • Friedman, Norman (1985). U.S. Battleships: An Illustrated Design History. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-715-1.
  • Reilly, John C.; Scheina, Robert L. American Battleships 1886—1923: Predreadnought Design and Construction. — Annapolis, Maryland: United States Naval Institute, 1980. — ISBN 0-87021-524-8(англ.)
  • Jones, Jerry W. (1998). U.S. Battleship Operations in World War I. Annapolis: Naval Institute Press. ISBN 1-55750-411-3.