Координати: 46°23′16″ пн. ш. 29°12′8″ сх. д. / 46.38778° пн. ш. 29.20222° сх. д. / 46.38778; 29.20222

Євгенівка (Болградський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Євгенівка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Болградський район Болградський район
Рада Бородінська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51060050110089162
Основні дані
Засноване 1909
Населення 754
Площа 1,85 км²
Густота населення 407,57 осіб/км²
Поштовий індекс 68515
Телефонний код +380 4847
Географічні дані
Географічні координати 46°23′16″ пн. ш. 29°12′8″ сх. д. / 46.38778° пн. ш. 29.20222° сх. д. / 46.38778; 29.20222
Середня висота
над рівнем моря
98 м
Водойми р. Арса
Місцева влада
Адреса ради 68540, Одеська область, Болградський район, смт. Бородіно, вул. Миру, 132
Карта
Євгенівка. Карта розташування: Україна
Євгенівка
Євгенівка
Євгенівка. Карта розташування: Одеська область
Євгенівка
Євгенівка
Мапа
Мапа

Євге́нівка — село Бородінської селищної громади, у Болградському районі Одеської області України. Населення становить 754 особи.

Розташування

[ред. | ред. код]

Євгенівка — село в південній Бессарабії (Буджак), неподалік від кордону з Молдовою. Розташоване за 27 км від с-ща Бессарабське та за 20 км від залізничної станції Березине, до яких можна дістатися автошляхом Т 1644. Сільській раді підпорядковані села Володимирівка (колишнє село Арса Німецька) та Рівне (колишнє село Арса Болгарська). Селом протікає річка Арса.

Історія

[ред. | ред. код]

Село Євгенівка (до 1930 р. Арса) було засновано у 1809-1812 рр. у долині річки Арса — лівої притоки ріки Сака, на місці колишнього турецького поселення Арса біглими кріпаками, розкольниками-старообрядниками, а також переселенцями із Болгарії та Німеччини. Село входило до складу Йозефсдорської волості Бендерського повіту Бессарабської губернії. Сучасне село Євгенівка розташоване на території раніше існувавших двох окремих сіл — Арса (колишнє володіння княгині Гагаріної-Стурдза Анни Григорівни) та Персіанівка (Долинське) (колишнє володіння чиновника, дійсного статського радника та бессарабського землевласника Персіані Івана Еммануїловича).

У грудні 1917 року селяни-бідняки Арси та двох сусідніх сіл, зібравшись на сход, вибрали сільський комітет. Вони самовільно захопили та поділили між собою землі княгині Гагаріної (понад 17 тис. десятин). У 1930 році село Арса було перейменовано румунською владою й одержало назву Євгениця.[1]

У 1945 році село було перейменовано в Євгенівку, а село Персіанівка було ліквідовано як адміністративно-територіальну одиницю, та ввійшло до складу села Євгенівка.

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 898 осіб, з яких 437 чоловіків та 461 жінка.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 754 особи.[3]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
болгарська 68,70 %
молдовська 15,52 %
російська 9,28 %
українська 5,44 %
гагаузька 0,80 %
інші 0,26 %

Уродженці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Одесская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. сов. энцикл. АН УССР, 1978.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.