Іванівка (селище, Березівський район)
селище Іванівка | |
---|---|
Сквер біля будинку культури | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Березівський район |
Тер. громада | Іванівська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA51020090010055034 |
Облікова картка | Іванівка (селище, Березівський район) |
Основні дані | |
Засновано | 1793 |
Статус | із 2024 року |
Площа | 5.17 км² |
Населення | ▼ 2362 (01.01.2022)[1] |
Густота | 460.54 осіб/км²; |
Поштовий індекс | 67200 |
Телефонний код | +380 4854 |
Географічні координати | 46°58′32.2″ пн. ш. 30°28′11″ сх. д. / 46.97561° пн. ш. 30.46972° сх. д. |
Водойма | Річка Великий Куяльник
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Буялик |
До станції: | 26 км |
До обл. центру: | |
- залізницею: | 62 км |
- автошляхами: | 71 км |
Селищна влада | |
Адреса | 67200, Одеська область, Березівський район, смт Іванівка, вул. Центральна, 93 |
Карта | |
Іванівка у Вікісховищі |
Івáнівка (до 1858 року Мала Баранівка, до 1945 року Янівка[2][3]) — селище Березі́вського району Одеської області, адміністративний центр Іванівської селищної громади. До 17 липня 2020 р. — центр колишнього Іванівського району.
Іванівка розташована на березі Великого Куяльника, у 74 км на півночі від обласного центру міста Одеси.
В Іванівці вологий, помірно-континентальний клімат, який поєднує риси континентального та морського.
|
Виникла Іванівка наприкінці XVIII століття на землі майора Баранова, який одержав у 1793 році 3,1 тис. десятини від царського уряду. В першій половині XIX століття населений пункт називався Малою Баранівкою.
Село зростало за рахунок припливу селян, які тікали від жорстоких утисків з центральних губерній України та Росії на південь України. В 1826 році в Малій Баранівці мешкало 1,9 тис. осіб. У цьому ж році Мала Баранівка отримала статус містечка[4].
У 1887 році у містечку Янівка мешкало 660 чоловіків та 625 жінок[5].
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 11 жителів селища[6].
Станом на 2018 рік, населення села налічувало 2519 осіб.
1826 | 1923 | 1926 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989[7] | 2001 | 2013[8] | 2016 | 2017[9] |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
→ 1900 | ↗ 2026 | ↗ 2126 | ↘ 1836 | ↗ 2266 | ↗ 3103 | ↗ 3434 | ↘ 3145 | ↘ 2525 | ↘ 2522 | ↘ 2519 |
Етномовний склад населених Іванівки за переписом 2001 року (за рідною мовою).
Рідна мова | Чисельність | % |
Українська | 2749 | 88.30 |
Російська | 280 | 8.99 |
Болгарська | 59 | 1.89 |
Румунська | 6 | 0.19 |
Вірменська | 5 | 0.16 |
Білоруська | 4 | 0.10 |
Гагаузька | 3 | 0.09 |
Іврит | 1 | 0.03 |
Польська | 1 | 0.03 |
Інші | 5 | 0.16 |
Загалом | 3113 | 100.00 |
2006 року в селищі постала громада УГКЦ Преображення Господа нашого Ісуса Христа[10][11].
Також в селищі представлена УПЦ МП та Церква Євангельських християн-баптистів[12].
- Бошко Володимир Ілліч — український правознавець, професор.
- Дерев'янко Борис Федорович — український журналіст, сценарист, головний редактор газети «Вечерняя Одесса». Заслужений журналіст Української РСР.
- Крижанівська Людмила Дмитрівна — українська радянська співачка (ліричне сопрано), заслужена артистка УРСР (1946).
- Малофеєнко Павло Олексійович (1997—2023) — старший матрос Військово-Морських Сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни, Герой України (посмертно).
- Огренич Микола Леонідович — український оперний співак (тенор), соліст Одеського театру опери і балету, пізніше ректор Одеської консерваторії. Народний артист УРСР.
- Попичко Олексій Федорович — футболіст, майстер спорту СРСР.
- К. Ф. Кірін — заслужений лікар Української РСР[13]
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
- ↑ s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 15.12.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення … назв … Одеської області»
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 378–379, 908, 1038.
- ↑ Іванівка. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 24 вересня 2013.
- ↑ Списки населенных мест Российской Империи. Херсонская губерния. Список населенных мест по сведениям 1887 года /. Херсон: Издание Херсонского губернского статистического комитета. 1888. с. 114.
- ↑ Іванівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року [Архівовано 21 жовтня 2006 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2013 року. [Архівовано 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] «Державна служба статистики України»
- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ На парафії Преображення ГНІХ смт. Іванівка відбулася місія. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
- ↑ Церква Переображення Господа Нашого Ісуса Христа. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 21 грудня 2018.
- ↑ Українська Православна Церква – Офіційна мережа сайтів. church.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2019. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ УРЕ
- Храмы и монастыри Одессы и Одесской области / А. Яций (авторский проект). — 3 изд. — О. : "ТЭС", 2012. — С. 323. — ISBN 978-966-2389-43-2.(рос.)
- Іванівка // Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Іванівка (селище, Березівський район) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- В Одеському екзархаті відзначили ювілей парафії УГКЦ смт Іванівка [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.]