Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін

Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін
Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін
Народився	15 лютого 1873[…]; Аугсбург, Баварія, Німецький Райх
Помер	6 листопада 1964[…] (91 рік); Стокгольм, Швеція
Поховання	Північний цвинтар (Стокгольм)
Країна	Швеція
Діяльність	біохімік, хімік, викладач університету, військовослужбовець
Alma mater	HU Berlin; JMU
Галузь	Хімія
Заклад	Стокгольмський університет
Науковий керівник	Герман Еміль Фішер
Членство	Прусська академія наук; Академія наук НДР; Леопольдина; Баварська академія наук; Геттінгенська академія наук; Академія наук СРСР; Шведська королівська академія наук; Фінська академія наук; Академія наук Японії; Національна академія дей-Лінчей; Шведська королівська академія інженерних наук; Російська академія наук; Французька академія наук
Війна	Перша світова війна
У шлюбі з	Астрід Клеве; Beth von Euler-Chelpind
Діти	Ульф фон Ейлер; Karin Stolped; Georg von Eulerd
Нагороди	; honorary doctor of the University of Zurichd почесний доктор Бернського університетуd медаль Гете за мистецтво і науку (1943) honorary doctor of Rutgers Universityd honorary doctor of Stockholm Universityd honorary doctor at Christian-Albrechts-Universität zu Kield
	Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін у Вікісховищі

Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін (швед. Hans Karl August Simon von Euler-Chelpin; 15 лютого 1873, Аугсбург, Німецька імперія — 6 листопада 1964, Стокгольм, Швеція) — шведський біохімік, член Шведської королівської АН.

Біографія

Ганс Карл Август Симон фон Ейлер-Хельпін народився в Німеччині і був сином Габріели фон Ейлер-Хельпін (до шлюбу Фіртнер) і Рігаса фон Ейлер-Хельпіна. Оскільки після народження хлопчика його батька, капітана Королівського баварського полку, перевели до Мюнхена, то Ганса відправили жити до бабусі у Вассербург. Свою початкову освіту він здобув у Мюнхені, Вюрцбурзі і Ульмі, а потім у 1881 р. вступив до Мюнхенської академію живопису. У процесі навчання живопису він став цікавитися проблемами кольору, що призвело згодом до зародження інтересу до дослідницької діяльності.

У 1893 р. Ейлер-Хельпіна взяли до Мюнхенського університету, де він вивчав фізику під керівництвом Еміля Варбурга і Макса Планка і органічну хімію у Еміля Фішера. У 1895 р. у Мюнхені він здобув докторський ступінь. Після короткого періоду пост-докторських досліджень з фізичної хімії він працював з 1896 по 1897 р. разом з Вальтером Нернстом в Геттінгенському університеті. Наступного року він став асистентом в лабораторії Сванте Арреніуса в Стокгольмському університеті, де у 1899 р. був призначений приват-доцентом. Протягом того ж літа він продовжив свої дослідження під керівництвом Якоба Вант-Гоффа і Едуарда Бухнера в Берліні, залишаючись тут до 1900 року.

Після повернення до Стокгольма Ейлер-Хельпін у 1902 р. набув шведського громадянства. Протягом цього періоду його дослідження були зосереджені на дії каталізаторів в реакціях неорганічних сполук, але поступово його інтереси переміщуються в область органічних речовин, особливо після того, як він познайомився з дослідженнями Бухнера з хімії ферментації. У 1906 р. Ейлер-Хельпін став професором загальної та органічної хімії в Стокгольмському університеті, де працював протягом всієї своєї подальшої наукової діяльності.

Коли почалася перша світова війна, він домовився, що прочитає свій річний курс в Стокгольмському університеті протягом шести місяців, а протягом решти шести місяців буде служити вільнонайманим пілотом в німецькій армії. У 1916 і 1917 р. він брав участь в роботі військової місії, створеної з метою збільшення виробництва боєприпасів для Туреччини, яка була союзником Німеччини. Протягом останніх років війни він командував ескадрильєю бомбардувальників.

Ейлер-Хельпін помер 6 листопада 1964 в Стокгольмі.

Нагороди

«За дослідження з ферментації цукру та ферментів бродіння» Ейлер-Хельпін і Гарден були нагороджені в 1929 р. Нобелівською премією з хімії. У своїй промові при презентації член Шведської королівської академії наук Х. Г. Седербаум назвав процес пізнання ферментації «однією з найбільш складних і важких проблем хімії». Вирішивши її, сказав Седербаум, Ейлер-Хельпін, Гарден і їх колеги зробили можливим «отримати важливі висновки, що стосуються основних принципів вуглеводного метаболізму як у рослин, так і в організмів тварин».

Крім Нобелівської премії, Ейлер-Хельпін був нагороджений Великим хрестом Федеральної служби ФРН (1959). Йому були присвоєні почесні вчені ступені університетів Стокгольма, Цюриха, Афін, Кіля, Берна, Турина і Нью-Брансвіка. Він був членом Шведської королівської академії наук. Шведської академії інженерних наук та Фінляндської академії наук, а також іноземним членом багатьох наукових і професійних товариств.

Родина

У 1902 р. Ейлер-Хельпін одружився з Астрід Клеве, яка протягом ряду років виконувала наукову роботу разом з ним. У них було п'ятеро дітей, один з них, Ульф фон Ейлер, став знаменитим фізіологом. Після того, як вони в 1912 р. розлучилися, Ейлер-Хельпін одружився з баронесою Елізабет Уггла, від якої у нього було четверо дітей.

Примітки

↑ ^а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
↑ ^а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
↑ ^а ^б ^в Эйлер-Хельпин Ханс Карл Август Симон фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135
↑ Hans von Euler-Chelpin - Facts
↑ Norra Begravningsplatsen: Kändisarna — Hittagraven.
d:Track:Q27969160
↑ von Euler-Chelpin, JOHAN KARL AUGUST SIMON — Svenskagravar.se.
d:Track:Q26699962
↑ NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513
↑ ^а ^б ^в Euler-Chelpin, von, släkt

Джерела

Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1992. (рос.)

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] а ^б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q615699"_data-entity-id="Q5375741">[http://global.britannica.com/biography/Hans-von-Euler-Chelpin_Encyclopædia_Britannica]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q5375741]]</div>-2] Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q8513_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q194166"_data-entity-id="Q29861311">SNAC<span_class="wef_low_priority_links">_—_2010.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q29861311]]</div>-3] а ^б SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q3331189"_data-entity-id="Q17378135">Эйлер-Хельпин_Ханс_Карл_Август_Симон_фон_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]</div>-4] а ^б ^в Эйлер-Хельпин Ханс Карл Август Симон фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
d:Track:Q649 d:Track:Q17378135

[Hans_von_Euler-Chelpin_-_Facts<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] Hans von Euler-Chelpin - Facts

[[http://norrabegravningsplatsen.se/kandisarna/_Norra_Begravningsplatsen:_Kändisarna]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q27969160|Hittagraven]].</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27969160]]</div>-6] Norra Begravningsplatsen: Kändisarna — Hittagraven.
d:Track:Q27969160

[[https://www.svenskagravar.se/gravsatt/feec10d6-276a-4f0b-aa4f-d181ba56b51f_von_Euler-Chelpin,_JOHAN_KARL_AUGUST_SIMON]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:d:Q26699962|Svenskagravar.se]].</span><div_style="display:none">[[d:Track:Q26699962]]</div>-7] von Euler-Chelpin, JOHAN KARL AUGUST SIMON — Svenskagravar.se.
d:Track:Q26699962

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q35127_citetype_Q36524_citetype_Q43229"_data-entity-id="Q1373513">NNDB<span_class="wef_low_priority_links">_—_2002.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q1373513]]</div>-8] NNDB — 2002.
d:Track:Q1373513

[Euler-Chelpin,_von,_släkt<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-9] а ^б ^в Euler-Chelpin, von, släkt

[1]

[2]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · Sveriges Television
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Swedish Portrait Archive · Національний музей Швеції
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree
Література та бібліографія	Bibliothèque interuniversitaire de Santé · CoBiS · Open Library · Архів преси XX століття · Проєкт Рунеберг
Наука	Комітет історичних та наукових робіт · NobelPrize.org
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Proleksis Encyclopedia
Довідкові видання	Alvin · Deutsche Biographie · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · NobelPrize.org
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1249901 · BNC: a11104053 · BNE: XX1262287 · BNF: 10524250h · CANTIC: 981058522087806706 · CiNii: DA06368124 · CONOR.SI: 141968995 · FAST: 123387 · Freebase: /m/03bvdt · GND: 118955950 · GR-AtACA: 112117 · ICCU: CUBV061013 · ISNI: 000000011931928X · J9U: 987007312331205171 · KANTO: 000075289 · LCCN: n83827216 · LIBRIS: wt7999rf4k8bsq9 · MAK: 9810561149205606 · NDL: 00521495 · NKC: nlk20000085150 · NLA: 1264532 · NLI: 000335678 · NLP: a0000001998912 · NTA: 113863691 · NUKAT: n2006119628 · PTBNP: 1222532 · SELIBR: 185713, 52273 · SHARE: 89960 · SNK: 147401 · SUDOC: 128473924, 200882767 · VIAF: 3270402

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024)