Джон Говард Нортроп

Джон Говард Нортроп
Джон Говард Нортроп
англ. John Howard Northrop
Народився	5 липня 1891; Йонкерс, Нью-Йорк, США
Помер	27 травня 1987 (95 років); Вікенберг, Аризона, США
Місце проживання	Йонкерс; Аризона
Країна	США
Діяльність	хімік, біохімік, науковець, викладач університету
Alma mater	Колумбійський університет
Галузь	біохімія
Заклад	Каліфорнійський університет в Берклі; Колумбійський університет; Рокфеллерівський університет
Науковий ступінь	доктор філософських наук
Науковий керівник	Жак Леб і Томас Гант Морган
Членство	Американська академія мистецтв і наук; Леопольдина; Національна академія наук США
Нагороди	Нобелівська премія з хімії (1946)
	Джон Говард Нортроп у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Джон Говард (значення).

|Підпис= |Знамениті учні= |Ім'я=

Джо́н Го́вард Но́ртроп (англ. John Howard Northrop; 5 липня 1891(18910705), Йонкерс, Нью -Йорк — 27 травня 1987, Вікенберг, Аризона) — американський біохімік. Лауреат Нобелівської премії з хімії 1946 року.

Біографія

Нортроп народився в сім'ї зоолога і викладача Колумбійського університету. Його мати Аліса Нортроп працювала вчителем ботаніки в Хантер-коледжі, батько помер у лабораторії під час вибуху за два тижні до народження Джона.

Закінчив Колумбійський університет в 1912 році, з 1915 року доктор філософії там же. У 1916—1961 роках працював в Рокфеллерівському інституті медичних досліджень. Під час Другої світової війни, він проводив дослідження для армії США в області виробництва ацетона і етанола шляхом ферментації. У наслідку ця робота привела до вивчення ферментів.

У 1917 р. одружився з Луїзою Вокер, у них було двоє дітей: син Джон став океанографом, донька Аліса одружена з лауреатом Нобелівської премії Фредеріком Роббінсом. У 1987 році Нортроп покінчив життя самогубством.^[1]

Основні роботи

Основні праці з біохімії ферментів. Вперше (спільно із співробітниками) виділив у кристалічному вигляді протеолітичні ферменти: пепсин (1930), трипсин (1932) та ін., А також один з вірусів і дифтерійний антитоксин. Слідом за Дж. Самнером довів білкову природу ферментів.

Нобелівська премія

У 1946 році у отримав Нобелівську премію з хімії, спільно з Уенделл Стенлі і Джеймсом Самнером «за виділення в чистому вигляді ферментів і вірусних білків».

Примітки

↑ Herriott RM. [1] — 1994. — Vol. 63. — P. 440. — (Biographical Memoirs. National Academy of Sciences (US)) Архівовано з джерела 5 червня 2011

Література

Нортроп Д. Кристалічні ферменти. — 1950.

[1] Herriott RM. [1] — 1994. — Vol. 63. — P. 440. — (Biographical Memoirs. National Academy of Sciences (US)) Архівовано з джерела 5 червня 2011

[1]

п о р Лауреати Нобелівської премії з хімії
1901—1925	Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925)
1926—1950	Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950)
1951—1975	Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975)
1976—2000	Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000)
2001—дотепер	Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) • Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) • Бейкер / Гассабіс / Джампер (2024)

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · GeneaStar · Geni.com · The Academic Family Tree · WikiTree
Література та бібліографія	Biodiversity Heritage Library
Наука	NobelPrize.org · Scopus
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook
Довідкові видання	Collaborative InterLingual Index · Munzinger IBA · NNDB · SNAC · WordNet · NobelPrize.org
Нормативний контроль	FAST: 1954666 · Freebase: /m/02n5h8 · GND: 1141411776 · ISNI: 0000000079535454 · J9U: 987007288516405171 · LCCN: no2010080041 · NLI: 000562273 · NTA: 091050847 · SNK: 147203 · SUDOC: 079421105 · VIAF: 121232598