Ріхард Мартін Вільштеттер
Рі́хард Ма́ртін Ві́льштеттер (нім. Richard Martin Willstätter; 13 серпня 1872, Карлсруе, Німеччина — 3 серпня 1942, Муралто, Швейцарія) — німецький хімік-органік, відомий своїми дослідженнями структур рослинних барвників. У 1915 році здобув Нобелівську премію з хімії «за дослідження фарбувальних речовин рослинного світу, особливо хлорофілу»[11].
Ріхард Вільштеттер народився 13 серпня 1872 року в Карлсруе в єврейській родині торгівця тканинами. Після закінчення школи в рідному місті, Ріхард навчався в Нюрнберзькій реальній гімназії, де проявив себе здібним та закінчив гімназію на «відмінно». Після закінчення гімназії, Вільштеттер вступив у Мюнхенський технічний університет, однак через невдоволення рівнем навчання перевівся в Мюнхенський університет[12].
У 1894 році Ріхард Вільштеттер здобув докторський ступінь з хімії і вже в 1896 році стає приват-доцентом, а через 6 років (у 1902) він обійняв посаду екстраординарного професора в лабораторії Адольфа фон Байера. У 1905 році Вільштеттер стає професором хімії Федерального технологічного інституту Цюриха, де і розпочав дослідження хлорофіла[12].
Через 7 років (у 1912 році) Ріхард Вільштеттер починає працювати в Інституті кайзера Вільгельма в Берліні, де він зробив висновок, що забарвлення квіток залежить від суміші антоціанінів та каротиноїдів. У 1915 році вченому було присуджено Нобелівську премію з хімії «за дослідження фарбувальних речовин рослинного світу, особливо хлорофілу», хоча вручення премії було затримане через війну до 1920 року. У 1916 році вже Нобелівський лауреат Ріхард Вільштеттер у складний післявоєнний період стає професором Мюнхенського університету. Незважаючи на труднощі післявоєнного часу, він зайнявся вивченням ферментів[12].
У 1938 році нацисти мали відправити Вільштеттера в Дахау, але вченому вдалося переховатися та переїхати у Швейцарію. Помер Ріхард Вільштеттер 3 серпня 1942 в Муралто (Швейцарія)[12].
У 1903 році Вільштеттер одружився з Софією Лезен. У них народилися син і дочка. Дружина Вільштеттера померла в 1909 році, і він більше не одружувався[13].
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118772066 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ https://www.pharmacognosy.us/wp-content/uploads/ASP-Newsletter-59_1.pdf
- ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://www.leopoldina.org/mitgliederverzeichnis/mitglieder/member/Member/show/richard-willstaetter/
- ↑ https://doi.org/10.1098/rsbm.1953.0021
- ↑ The Nobel Prize in Chemistry 1915. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 5 липня 2012.(англ.)
- ↑ а б в г Richard Willstätter - Biography. Нобелівський комітет. Архів оригіналу за 7 липня 2013. Процитовано 5 липня 2012.(англ.)
- ↑ Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1992.(рос.)
- Народились 13 серпня
- Народились 1872
- Уродженці Карлсруе
- Померли 3 серпня
- Померли 1942
- Померли в Тічино
- Члени Лондонського королівського товариства
- Члени Леопольдини
- Члени Баварської академії наук
- Члени Шведської королівської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Національної Академії дей-Лінчей
- Академіки РАН
- Члени Прусської академії наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Члени Австрійської академії наук
- Кавалери Баварського ордена Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
- Фарадеївські лектори
- Кавалери ордена Pour le Mérite (цивільний клас)
- Лауреати Нобелівської премії з хімії
- Нагороджені медаллю Вілларда Гіббза
- Нагороджені медаллю Деві
- Іноземні члени Лондонського королівського товариства
- Лауреати премії Бресси
- Нагороджені медаллю Гете за мистецтво і науку
- Німецькі хіміки
- Випускники Мюнхенського університету
- Науковці Берлінського університету
- Німецькі емігранти до Швейцарії