Курт Альдер
Курт Альдер | |
---|---|
нім. Kurt Alder | |
Народився | 10 липня 1902[1][2][…] Хожув, Німецька імперія |
Помер | 20 червня 1958[4][1][…] (55 років) Кельн, ФРН[5] |
Поховання | Deutzer Friedhofd |
Країна | Німеччина |
Діяльність | хімік, викладач університету |
Alma mater | Кільський університет HU Berlin |
Галузь | хімія |
Заклад | Кельнський університет Кільський університет |
Науковий керівник | Отто Пауль Герман Дільс |
Аспіранти, докторанти | Marcel Bornandd[6] Dirk Trautmannd[6] Gerhard Baurd[6] |
Членство | Леопольдина Баварська академія наук North Rhine-Westphalia Academy for Sciences and Artsd |
Нагороди | |
Курт Альдер у Вікісховищі |
Курт Альдер (нім. Kurt Alder; 10 липня 1902, Кенігсгютте — 20 червня 1958, Кельн) — німецький хімік-органік, доктор філософії (1926).
Курт Альдер народився в Німеччині, в Кенігсхютте (тепер це Хожув, Польща), неподалік від Катовиць, де його батько, Йозеф Альдер, працював вчителем. Хлопчик отримав початкову і середню освіту в місцевих школах. Наприкінці першої світової війни, незадовго до здобуття Польщею незалежності, сім'я переїхала до Німеччини, в Кіль, щоб зберегти німецьке підданство. У 1922 р. закінчив Альдер в Берліні середню школу і вступив до Берлінського університету, щоб вивчати хімію. Своє навчання Альдер продовжив в Університеті Християна Альбрехта (нині Кільський університет), де працював у Отто Дільса, професора органічної хімії і директора університетського Хімічного інституту. У 1926 р., завершивши дисертацію про реакції з азодікарбоновим ефіром, Альдер був удостоєний докторського ступеня і став асистентом Дільса.
У 1949 р., Альдеру спільно з Дільсом була присуджена Нобелівська премія з хімії «за відкриття і розвиток дієнового синтезу». У своїй Нобелівській лекції Альдер зробив огляд тих наукових вишукувань, які привели його до відкриття, і описав структурні чинники, що визначають можливість утворення тієї чи іншої конкретної конфігурації. Учений відзначив, що саме селективне стеричних властивостей дієнового синтезу є «одним з вирішальних факторів, які визначають цінність дієнового синтезу як методу». «Якщо б основна властивість дієнового синтезу не було відкрито, ми ніколи б не дізналися, що з його допомогою можна отримувати речовини із суміші і розділяти їх в суміші, що дієнових синтез являє собою унікальний засіб визначення природи специфічних видів речовин».
Крім Нобелівської премії, Альдер був нагороджений медаллю Еміля Фішера Німецького хімічного товариства (1938). Йому були присвоєні почесні ступені медичного факультету Кельнського (1950) і Саламанкського (1954) університетів. Альдер був членом Німецької академії природодослідників «Леопольдина».
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Альдер Курт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118644505 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Лауреаты Нобелевской премии: Энциклопедия. Пер. с англ.- М.: Прогресс, 1992.
- Народились 10 липня
- Народились 1902
- Уродженці Хожува
- Померли 20 червня
- Померли 1958
- Померли в Кельні
- Випускники Кільського університету
- Випускники Берлінського університету
- Викладачі Кельнського університету
- Науковці Кільського університету
- Члени Леопольдини
- Члени Баварської академії наук
- Лауреати Нобелівської премії з хімії
- Німецькі хіміки
- Хіміки-органіки
- Люди, на честь яких названо кратер на Місяці