Перейти до вмісту

Фредерік Сенгер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фредерік Сенгер
Frederick Sanger
англ. Frederick Sanger Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився13 серпня 1918(1918-08-13)
Глостершир, Велика Британія
Помер19 листопада 2013(2013-11-19) (95 років)
Кембридж, Англія[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняВелика Британія Велика Британія
КраїнаВелика Британія Велика Британія
Діяльністьбіохімік, хімік, викладач університету, відмовник за ідейними міркуваннями Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКембриджський університет
ГалузьБіохімія
ЗакладЛабораторія молекулярної біології, Кембридж
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньPhD
Науковий керівникAlbert Neubergerd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніРодні Портер
Елізабет Блекберн Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиДжеральд Едельман
George Brownleed
Tom Maniatisd
Елізабет Блекберн Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство[4]
Національна академія наук США[5][6]
Баварська академія наук
Французька академія наук[5]
Американська академія мистецтв і наук[7]
Європейська організація молекулярної біології[8]
Академія наук Австралії
Індійська національна академія наук
Кінґс-коледж[9]
World Academy of Art and Scienced[10]
коледж Святого Іоаннаd[11]
Союз Клятви Мируd[11]
Medical Research Council Centre Cambridged Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зMargaret Joan Howed Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди Нобелівська премія з хімії (1958)
Нобелівська премія з хімії (1980)
Медаль Коплі
Королівська медаль

Фредерік Сенгер (англ. Frederick Sanger; 13 серпня 1918(19180813), Глостершир, Велика Британія — 19 листопада 2013) — британський біохімік, двічі лауреат Нобелівської премії з хімії  — в 1958 і 1980 роках (спільно з Волтером Гілбертом і Полом Бергом).

Був одружений, мав двох синів і дочку. Закінчив Кембриджський університет (1939). З 1940 року працював там же. Мав докторський ступінь з 1943 року. З 1951 до смерті був членом Медичної дослідницької ради і керівник Лабораторії молекулярної біології цієї ради. З 1983 перебував на пенсії.

Основні роботи були присвячені хімії білків і нуклеїнових кислот. З 1945 року Сенгер вивчав структуру інсуліну. Він розробив динітрофторбензольний метод ідентифікації кінцевих аміногруп в пептидах, за допомогою якого йому вдалося встановити природу і послідовність чергування аміногруп в інсуліні і розшифрувати його будову (19441954). Сенгер встановив, що інсулін має загальну формулу C337N65O75S6, три сульфідні містки і складається з двох ланцюгів: ланцюгу A, що містить 21 амінокислотний залишок, і ланцюгу B, що містить 30 амінокислотних залишків. Ці роботи послужили основою для синтетичного отримання інсуліну та інших гормонів.

У 1965 році запропонував мітити РНК і ДНК, призначені для структурних досліджень, радіоактивним ізотопом фосфору 32Р, що дало змогу здійснювати роботи з надзвичайно малою кількістю матеріалу — 10−6 г. Встановив структуру 5S PHK (120 основ, 1967) і ДНК фага ФХ174 (5375 основ, 1977). У 1977 запропонував метод розшифровки первинної структури ДНК, оснований на ферментативному синтезі високорадіоактивної комплементарної послідовності ДНК на однонитковій ДНК, що досліджується, як на матриці.

Був членом Лондонського королівського товариства1954 року) і ряду академій наук і наукових товариств. Володів численними нагородами. Серед них — Королівська медаль Лондонського королівського товариства (1969), премія Альберта Ласкера за фундаментальні медичні дослідження (1979). Двічі лауреат Нобелівської премії (1958 та 1980).

В 1992 році фонд "Wellcome Trust" заснував інститут Сенгера, який займається вивченням геному людини (також бере участь в наукових програмах  GENCODE та ENCODE)

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]