Координати: 49°44′48″ пн. ш. 24°5′16″ сх. д. / 49.74667° пн. ш. 24.08778° сх. д. / 49.74667; 24.08778
Очікує на перевірку

Кротошин (Україна)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кротошин.
село Кротошин
с. Кротошин. Храм Покрови Пресвятої Богородиці
с. Кротошин. Храм Покрови Пресвятої Богородиці
с. Кротошин. Храм Покрови Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Львівський
Тер. громада Давидівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060090150029278
Основні дані
Засноване 1377
Населення 1220 [1]
Площа 1,49 км²
Густота населення 690,6 осіб/км²
Поштовий індекс 81136[2]
Телефонний код +380 3230[3]
Географічні дані
Географічні координати 49°44′48″ пн. ш. 24°5′16″ сх. д. / 49.74667° пн. ш. 24.08778° сх. д. / 49.74667; 24.08778
Середня висота
над рівнем моря 		325 м[4]
Місцева влада
Адреса ради 81136, Львівська обл., Львівський р-н, с. Кротошин
Карта
Кротошин. Карта розташування: Україна
Кротошин
Кротошин
Кротошин. Карта розташування: Львівська область
Кротошин
Кротошин
Мапа
Мапа

CMNS: Кротошин у Вікісховищі

Крото́шин — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 1220 осіб. Орган місцевого самоврядування - Давидівська сільська рада. Село входить до Давидівської ОТГ.

Топоніми

[ред. | ред. код]
Вулиці
  • Вітру
  • Княгині Ольги
  • Лесі Українки
  • Лісна
  • Северина Наливайка
  • Новосільська
  • Січових Стрільців
  • Сонячна
  • Івана Франка

Населення

[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкало 584 особи. За даними Давидівської громади у селі мешкає 1220 осіб.[5]

Мова Кількість осіб Відсоток
Україна українська 100.00

Історія

[ред. | ред. код]

Перша згадка про село датується 11 жовтням 1377 року, саме у цей день було підписано документ, за яким декілька сіл разом із Кротошиним передавалися в дар від Владислава Опольського до львівського домініканського монастиря Божого Тіла. Вочевидь, що село існувало й раніше, загалом важливим є те, що в селі й надалі аж до 1939 року найбільшим землевласником був саме цей домініканський монастир[6][7].

В цьому ж документі також вказувалась і мета подібної передачі — гроші отримані із села повинні були йти на щонедільні меси за упокій. Загалом же, діяльність домініканського ордену була дуже активною. Так, у 1397 році польський король Владислав II Ягайло звільнив усі домініканські володіння, разом із Кротошиним від цивільного податку, а у 1399 році Галицький архієпископ Якуб Стрепа звільнив Кротошин і від церковного податку.[7][8].

Архієпископ Якуб Стрепа у 1399 році надав селу дозвіл на спорудження каплички.[7]

Відомі також факти нападу татарів на Кротошин, один із таких випадків відбувся у 1515 році. Тоді у черговій люстрації королівських земель зазначалось, що село було повністю спалене татарами[9].

Тим не менш, домініканський орден доволі швидко зміг відновити поселення. Сталося це, у першу чергу, завдяки колонізації, якій сприяв орден, вже у 1578 році площа землі, що належала цьому селу збільшилась у декілька разів, як наслідок, незабаром більшість населення вже була етнічно польською.[7][10]

Станом на середину XIX століття у селі був власний млин та школа, що говорить про достаток села, окрім того, коштом римо-католицької церкви у 1855 році тут споруджено кам’яний костел Всіх Святих. Загалом, церковна ієрархія у XIX століття виглядала наступним чином: Римо-католицька парафія - Щирецький деканат - Львівська архідієцезія. Як уже згадувалось на початку, церква зберігала домінуюче положення у користуванні землею.[7]

Ситуація змінилась уже у події «Золотого вересня» 1939 року. Приблизно в цей час із радянізацією відбулась і секуляризація церковних земель. Приміщення церкви вціліло, і пізніше, вже у часи незалежності перейшло до Української Автокефальної Православної Церкви та стало називатись храмом Покрови Пресвятої Богородиці.[7]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

- Кореницький Ярослав Стефанович - (27.01.1939 - 16.09.2019) Український філолог, художник, різьбяр, поет.

- Артишко Ярослав Володимирович - лікар

- Косопуд Богдан Йосипович (20.07.1957) - Український оперний та камерний співак, професор кафедри сольного співу Львівської національної музичної академії ім. М.Лисенка, викладач вокалу Львівського музичного фахового коледжу ім. С.Людкевича, поет-пісняр, композитор. Заслужений діяч мистецтв України.

-

Герб

[ред. | ред. код]
  • Фоном герба служать два кольори: - блакитний (як на прапорі України) — небесна царина і зелений (кольору трави) — земна царина;
  • На верхньому (блакитному) фоні розміщено сонце — символ воскреслого Ісуса, що освітлює наше село і наше майбутнє та, у вигляді голуба, Святий Дух, котрий витає над селом, захищає та одухотворяє його;
  • Розділяє земне і небесне — Дерево життя, яке коріннями ввійшло у нашу історію, а віттями шумить у майбутньому села. Також це три дороги, по яких депортували у 1946 році людей із трьох найбільших (які сьогодні перебувають на території Польщі): Запалів, Новосілки Кардинальські та Радруж;
  • Зліва від стовбура Дерева життя — розгорнута книжка. Це Євангеліє, чи наша Історія, чи Навчальна книга життя — усе це минуле, сьогодення і майбутнє Кротошина;
  • Справа від стовбура Дерева життя - придорожня капличка — символізує одне із основних роздоріжж у минулому, також це схоронення від негоди, орієнтир та дороговказ шляху до Бога. Таких капличок у Кротошині є чотири;
  • Корінням Дерева життя є 1377 рік — перша згадка про Кротошин у Львівському Державному архіві. Є археологічні розкопки, у яких знайдено сліди дохристиянської і Черняхівської доби;
  • Внизу зеленого фону по три голубі хвилясті лінії справа і зліва від стовбура Дерева життя означають джерела, ставки і річечки, які струменять на території села.

Прапор

[ред. | ред. код]
  • Розмір полотнища Прапора в пропорції: (ширина — довжина) 2:3;
  • Форма Прапора: жовтий трикутник основою лежить на древку прапора, а вістрям на 1/3 увійшов у рівні смужки блакитного і зеленого;
  • Кольорами прапора слугують три кольори, які присутні на Гербі: жовтий, блакитний і зелений;
  • Жовтий, сонячний, гарячий – символізує сонце, тепло, добробут; блакитний – мирне небо; зелений – родючість, урожай, добробут кротошинців.

Церква

[ред. | ред. код]
  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці[11]
  • мурований храм Покрови Пресвятої Богородиці збудований у 1855 році, як костел Всіх Святих. Належить до Пустомитівського деканату, Львівської єпархії ПЦУ. Декан, митр. прот. Коваль Богдан[12]

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Малоповерховий житловий комплекс у селі Кротошин

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://davydivska-gromada.gov.ua/krotoshin-1521807206/
  2. ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 27 липня 2022.
  3. ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 27 липня 2022.
  4. ↑ Прогноз погоди в селі Кротошин. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 12 червня 2021. Процитовано 27 липня 2022.
  5. ↑ Кротошин | Давидівська громада, Львівська область, Львівський район. davydivska-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 8 червня 2024.
  6. ↑ Akta grodzkie i ziemskie (Польська) . с. 10—11.
  7. ↑ а б в г д е Чорний, М. (2009). Формування земельної власності домініканських монастирів Галичини у XIII – першій половині XV ст (Українська) . с. 259—263.
  8. ↑ Jabłonowski Aleksander Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym… — S. 26—27. (пол.)
  9. ↑ Jabłonowski Aleksander Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym… — S. 73.
  10. ↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona (Польська) . Варшава. с. 154.
  11. ↑ Село Кротошин. Церква Покрови Пресвятої Богородиці
  12. ↑ Пустомитівський деканат. Парафія Покрови Пресвятої Богородиці. с. Кротошин

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кротошин_(Україна)&oldid=42736795