Оржів
| селище Оржів | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
,_%D1%81%D0%BC%D1%82.%D0%9E%D1%80%D0%B6%D1%96%D0%B2,_2.jpg) 
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Рівненський район | ||||
| Тер. громада | Клеванська селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56060290020040398 
| ||||
| Основні дані | |||||
| Засновано | на початку XVI століття | ||||
| Статус | із 2024 року | ||||
| Площа | 8,95 км² | ||||
| Населення | 3853 (01.01.2022)[1] | ||||
| Густота | 442,6 осіб/км²; | ||||
| Поштовий індекс | 35313 | ||||
| Телефонний код | +380 362 | ||||
| Географічні координати | 50°45′4″ пн. ш. 26°7′7″ сх. д. / 50.75111° пн. ш. 26.11861° сх. д. | ||||
| Водойма | річки Горинь, Устя
| ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Оржів | ||||
| До райцентру: | |||||
| - залізницею: | 18 км | ||||
| - автошляхами: | 20 км | ||||
| До обл. центру: | |||||
| - фізична: | 18 км | ||||
| - залізницею: | 20 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 35311, Рівненська обл., Рівненський р-н, смт Клевань, вул. І.Франка, 22 | ||||
| Голова селищної ради | Кидун Галина Йосипівна | ||||
| Карта | |||||
  Оржів | |||||
 Оржів | |||||
| |||||
|
| |||||
Оржів — селище в Україні, у Рівненському районі Рівненської області.
З серпня 1959 року Оржів — селище міського типу, а оржівські хутори — Перекалля, Звіринець, Підлісом, Долина, Середня, Юрківщина увійшли до Зорянської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Є відомості, що до Оржева входило ще два хутори — Адамків та Ровище[джерело не вказане 4238 днів]. Також до Оржева входить військове містечко.
 |
Оржів розташований на відгорах Волино-Подільської височини, межуючи з Поліссям.
На північному заході розміщені ліси. На південь від селища відкрита місцевість. З болотистої лісової місцевості витікає струмок Гать, який впадає в річку Устя,[джерело?] а селище розташоване при впадінні річки Устя в Горинь[2].
З переказів відомо, що в Оржеві були колись Рискі поля та Шумлячий рів. До сьогодні є Качанова річечка, Гаманцьова криниця, назви яких походять від прізвищ жителів селища та Страшна Долина. На хуторі Ровище були такі болота як: Качине та Миронишине і гребля, яку люди будували власноруч на «шарварку» — колективних роботах.
Були в селищі і дерев'яні мости на Мишакові, Дубині та Шумлячому рові, а також — водяний млин — на роздоріжжі Мишакова та Осередка.
Відстань залізницею до Рівного — 18 км,[4] фізична відстань до Києва — 293 км.[5]
Сусідні населені пункти:[5]
|
Деражне Жобрин | Суськ |
| |
| Клевань | Пн | Рубче | ||
| Зх Оржів Сх | ||||
| Пд | ||||
| Зоря Білівські Хутори |
Грабів Бронники |
Караєвичі Рогачів |
Затверджена 26 листопада 2004р. рiшенням №220 сесії селищної ради. Автори - Ю.П.Терлецький, А.Б.Гречило.
На щиті золотий перев'яз справа з двома срібними облямівками, на першому лазуровому полі дві золоті ялинки, між якими золотий дуб, на другому зеленому полі золоті листи фанери та срібна дискова пила. Щит облямований золотим декоративним картушем та увінчаний червоною міською короною.
Квадратне полотнище поділене з верхнього кута від древка до нижнього вільного кута на 5 смуг - синю, білу, жовту, білу та зелену (співвідношення ширин на діагоналі 8:1:6:1:8).
|
Народний переказ виводить назву населеного пункту від слова Моржів, тобто «мор жителів». Був час, коли по селищу гуляла страшна хвороба — чума. Дуже багато людей загинуло від цієї хвороби, яка морила жителів селища.
Згідно з іншим народним переказом раніше селище складалося з трьох урочищ: Оржів, Мшаків, Дубина. Назва першого поселення походить від слів «Горе жити». Урочище знаходилось на шляху, який був оснований для набігу татар на Волинь і Литву, тому і «Горе жити» в такій місцевості. Згодом селище назвали Горжів, потім Оржів. Багато разів селище знищувалось татаро-монгольськими навалами. Урочище Мшаків і Дубина відокремлювалися від села невеличкою річкою Гаттю, яка впадає в річку Устю і невеликим дубовим лісом, звідси й назва Дубина. З часом кількість населення збільшувалося, вирубувався ліс — урочище Оржів, Дубина, Мшаків об'єдналися в єдине село. Струмок Гать і тепер протікає центром селища Оржів.
Згідно з народним переказом селище не мало вулиць, але були так звані кутки: Мишаків, Дубина, Кузня, Пиндики, Осередок. Мишаків — від імені жителя Миші, Дубина — бо там росли дуби, Кузня — бо там була кузня, Осередок — знаходився по середині селища. В Оржеві був майдан, де збиралася молодь — «Пляц» — нині вулиця Підгірна.
У минулому і до 1959 року Оржів, як адміністративна одиниця вважався селом.
Освіта в Оржеві представлена Оржівським ліцеєм[6], Оржівською музичною школою, та ДНЗ у військовому містечку.
Директор Оржівського ліцею: Колода Олена Анатоліївна
Директор Оржівської ДМШ: Табакова Аліна Ананіївна
В Оржеві є Будинок культури, селищна публічна бібліотека, публічно-шкільна бібліотека. У військовому містечку будинок культури та публічна бібліотека.
Директор Оржівського Будинку культури: Нестерчук Світлана Олексіївна
Директор Будинку культури військового містечка: Друзь Раїса Миколаївна.
В Оржеві є церкви християн:
- Свято-Преображенський храм ПЦУ
- Кирило-Мифодіївський храм УПЦ МП
- церква християн — баптистів
- церква християн віри Євангельської (п'ятидесятники).
Церква Преображення Господнього (Свято-Преображенський храм) побудований у 18 столітті (1770 року[7]). До 1996 р. храм належав громаді УПЦ (МП). У 1996 р. храм став церквою громади УПЦ КП. Пізніше громада УПЦ (МП) побудувала власний храм. У 2009 р. за благословенням архієпископа Рівненського і Острозького Варфоломія, було розпочате будівництво нового храму, яке триває і дотепер.
_%D0%B2_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D1%89%D1%96_%D0%9E%D1%80%D0%B6%D1%96%D0%B2_%D0%A0%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%80%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%BD%D1%83.JPG)
У 2014 р. в центрі Оржева збудована ротонда Божої Матері. Ініціатором стали ТзОВ «ОДЕК-Україна»
За часів незалежності України також були побудовані церкви християн-п'ятидесятників і християн-баптистів.
За переписом населення 2001 року в Оржеві проживало 4202 особи.[8]
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 1992 | 1998 | 2001 | 2006 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 280 | 2 029 | 3 289 | 4 127 | 4,3 тис. | 4,3 тис. | 4 202 | 4 125 | 3 961 | 3 921 | 3 885 | 3 922 |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,2% |
| російська | 1,57% |
| білоруська | 0,17% |
Місцеві органи влади представлені Клеванською селищною радою, яка входить до складу Рівненської області України.
Селищний голова — Жовтянський Дмитро Миколайович, до склади селищної ради входить 26 депутатів[10]
- Сергій Олексіюк — український політик, колишній народний депутат[11]
- Качинський Сергій (1917 — 10 березня 1943) — поручник, організатор перших відділів УПА.
- Клячківський Дмитро (псевдонім: Клим Савур, Панас Мосур) (4 листопада 1911, Збараж, Тернопільська область — 12 лютого 1945, між селами Оржівські хутори, Рівненський район та Суськ, Костопільський район Рівненської області) — полковник УПА, один із перших командирів УПА.
Пам'ятний хрест Климу Савуру (Оржів) 
Пам'ятник Володимиру Робітницькому організатору перших осередків ОУН. Першому провідникові Організації Українських Націоналістів на західноукраїнських землях (Оржів) - Мостович Олена Григорівна — референт УЧХ Крайового проводу ОУН Північно-західних українських земель, лицар Золотого хреста заслуги УПА та Срібного хреста заслуги УПА.
.jpg)
- Ревут Петро Олександрович (1999—2024) — лейтенант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Володимир Робітницький (7 вересня 1912, хут. Адамків, Рівненського району, Рівненської області — 25 серпня 1941, Львів). Член Пласту в Рівненській гімназії. Член Української Військової Організації (УВО), в ОУН від 1929року. Керівник ОУН в селі, згодом Клеванському районі, повітовий провідник Рівненщини і Костопільщини (1934—1936), окружний провідник ОУН Рівненщини (1936—1937).
Політичний в'язень польських тюрем (літо 1937 — вересень 1939). 26 травня 1939 року на Рівненському процесі засуджений поляками на 10 років позбавлення волі.
Крайовий провідник Північно-Західних Українських Земель (ПЗУЗ) наприкінці 1940 — влітку 1941 року. Помер у лікарні через підірване підпіллям здоров'я, за однією версією — отруєний. Похований на Янівському цвинтарі у Львові.
- ↑ Чисельність населення 2022 рік
- ↑ Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). Т. 5. — Париж, Нью-Йорк, 1966. — С. 1868-1880.
- ↑ Облікова картка смт Оржів. Верховна Рада України. Процитовано 7 квітня 2015.[недоступне посилання з квітня 2019]
- ↑ а б селище міського типу Оржів. Геопортал адміністративно-територіального устрою України. Процитовано 7 квітня 2015.[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ http://nvk-orzhiv.osvitahost.net/
- ↑ Orżew… — S. 416.
- ↑ а б Cities & towns of Ukraine. pop-stat.mashke.org. Процитовано 7 квітня 2015. (англ.)
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 Рівненський РАЙОН. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 7 квітня 2015.
- ↑ Оржівська селищна рада. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 24.11.2015. Процитовано 7 квітня 2015.
- ↑ Від серцевого нападу помер екс-депутат Верховної Ради. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 29 січня 2018.
- Андрощук О. В. Оржів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 632. — ISBN 978-966-00-1061-1.
- Orżew // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 416. (пол.) — S. 416—417.
- [недоступне посилання з квітня 2019 Облікова картка. Сайт Верховної ради України][недоступне посилання з жовтня 2019]
- Оржівська публічно-шкільна бібліотека
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
