Перейти до вмісту

Південне (Одеська область)

Координати: 46°37′25″ пн. ш. 31°6′4″ сх. д. / 46.62361° пн. ш. 31.10111° сх. д. / 46.62361; 31.10111
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Порт-Аненталь)
Південне
Герб Південного Прапор Південного
Проспект Миру - центральна вулиця міста
Палац культури «Дружба»
Храм Святих верховних апостолів Петра і Павла
Військовий меморіал
Монумент Шевченкові
Приморський парк
Основні дані
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Одеський район
Тер. громада Південнівська міська громада
Код КАТОТТГ UA51100410010044384
Засноване 1974
Статус міста з 1993 року
Населення 32 677 (01.01.2022)[1]
Агломерація Одеська
Площа 10,42[2] км²
Густота населення 3140,5 осіб/км²
Поштові індекси 65481—65489
Телефонний код +380-4842
Координати 46°37′25″ пн. ш. 31°6′4″ сх. д. / 46.62361° пн. ш. 31.10111° сх. д. / 46.62361; 31.10111
Висота над рівнем моря 34 м
Водойма Чорне море, Малий Аджалицький лиман
Назва мешканців ю́жненець
ю́жненка
ю́жненці
Міста-побратими Кемер, Туреччина
Юецин, Китай
Кобулеті, Грузія
Димитровград, Болгарія
Кьорменд, Угорщина
День міста остання неділя вересня
Відстань
Найближча залізнична станція Берегова
До станції 5 км
До обл./респ. центру
 - автошляхами 47,4 км
До Києва
 - автошляхами 491 км
Міська влада
Адреса 65481, Одеська область, м. Південне, пр-т. Григорівського десанту, 26а
Вебсторінка офіційний сайт міста
Міський голова Новацький Володимир Миколайович

Південне у Вікісховищі

Карта
Південне. Карта розташування: Україна
Південне
Південне
Південне. Карта розташування: Одеська область
Південне
Південне
Мапа

Південне (до 2024 року — Южне) — місто в Одеському районі Одеської області. Адміністративний центр Південнівської міської громади. Населення — 33 тис. (2019). Площа території — 10 км².[3] Відстань до облцентру становить близько 47 км і проходить автошляхом М28.

Входить до Асоціації міст України.

Назва

[ред. | ред. код]

У 2014 році народні депутати від фракції «Свобода» було запропонувано перейменувати місто в Південний[4]

Приморський парк

Після повномасштабного вторгнення, Національна комісія зі стандартів державної мови прийняла рішення, що місто має бути перейменоване на виконання закону про деколонізацію як не відповідне стандартам української мови[5]. У 2023 році було зібрано пропозиції мешканців та проведено громадське голосування[6], проте місцеві депутати так і не визначилися з назвою[7]. 20 березня 2024 року Комітетом з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради України ухвалено рішення підтримати пропозицію перейменувати місто Южне на Порт-Аненталь[8][9]. Пропонована назва походить від назви лютеранського села Ней-Анненталь[10] яке було перейменоване у 1914 році[11] як Нові Білярі[8]. Анненталь в перекладі означає «долина Анни» або «долина благодаті» та підкріплюється належністю до порту. Авторка назви — заступниця начальника управління економіки, начальниця відділу зовнішньоекономічної діяльності, інвестицій та туризму Южненської міської ради Олена Камалова-Кутинець[12].

26 квітня 2024 року Верховна Рада України тимчасово призупинила розгляд законопроєкту про перейменування міста Южне на Порт-Аненталь. Це рішення було ухвалене після звернення жителів міста до депутата від Южного Степана Чернявського з проханням припинити процес перейменування. Нова назва не сподобалася мешканцям міста. Планується провести консультації з депутатами та жителями Южного, щоб визначитися з назвою, яка буде підходити більшості мешканців міста[13].

9 жовтня 2024 року Верховна Рада України перейменувала місто на Південне[14][15].

Історія

[ред. | ред. код]

Південне — одне з наймолодших міст Одеської області, історія якого сягає 1973 р. коли розпочалося будівництво Одеського припортового заводу та морського порту «Південний» в акваторії Малого Аджалицького лиману з перспективою створення промислово-транспортного вузла.

У травні 1975 року було ухвалене рішення про будівництво населеного пункту для проживання працівників порту та заводу. Серед кількох варіантів було обране місце для нього на березі моря, неподалік від села Сичавка. Оскільки безпосередньо будівництво почалося в 1976 році на березі Сичавського ставка, спочатку (неофіційно) він називався Нова Сичавка.

11 травня 1978 року — Указом Президії Верховної Ради УССР новопобудованому населеному пункту надали назву — селище Южне[16], з 16 травня 1978 р. смт[16] (тоді Комінтернівського району Одеської області). 25 лютого 1981 року смт Южне було підпорядковане Суворовській районній раді Одеси[17].

Міська рада

3 лютого 1993 р. — Верховна Рада України постановила віднести селище міського типу Южне до категорії міст обласного підпорядкування[18]. А у липні 2000 року — Постановою Верховної Ради України № 1914-III затвердила межі міста[19].

Житло, насосні станції, котельні до 1985 року були структурними підрозділами ОПЗ, тобто фактично все місто перебувало на балансі заводу. Але поступово, (до 1995 р.), комунальну сферу передали органам самоврядування. Хоча й донині головне підприємство Південного вкладає в нього кошти. Зокрема, коштом ОПЗ були зведені спорткомплекс «Олімп» і готель «Еллада».

Один із структурних підрозділів ОПЗ — теплиці, у яких вирощують квіти, овочі та фрукти. Придбати їх можна в магазинах на території заводу через власну систему розповсюдження за цінами на 20-25 % нижчими від ринкових.

Завдяки тому, що обидва містоутворювальних підприємства за всіх часів були високорентабельними, кризові явища 1990-х рр. практично не торкнулися м. Южне — тут ніколи не вимикали ні світла, ні тепла. У період товарного дефіциту завод і порт закуповували вагонами харчі та одяг.

Палац культури «Дружба» ОПЗ, відкритий у 1988

ОПЗ має великий соціальний пакет: палац культури (всі гуртки безплатні), баскетбольну команду, дитячі спортивні школи.

У місті 4 церкви, лікарня, фізкультурно-спортивний комплекс, бібліотека та декілька готелів. Наразі нема власного цвинтаря — небіжчиків ховають в одному з прилеглих сіл. Також немає громадського транспорту (є лише таксі).

Тривалий час у Південному не було «приватного сектора», в місті зводили виключно багатоповерхівки. Нині місто вже має окремий мікрорайон із приватними будинками. Будуються тут переважно пенсіонери[3].

Церква Святих верховних апостолів Петра і Павла УГКЦ

8 липня 2018 року, Предстоятель УГКЦ Святослав (Шевчук) в Південному освятив храм, зведений на честь Святих верховних апостолів Петра і Павла[20].

1 жовтня 2020 року, ВМС України отримали власний пункт базування у найбільшому порту України — «Південному» в м. Південне[21].

Населення

[ред. | ред. код]
Таблиця зміни чисельності населення
1979 1989 2001 2019
140 15 587 23 977 33 579

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[22]:

Національність Відсоток
українці 65.93 %
росіяни 29.01 %
болгари 1.28 %
білоруси 1.06 %
молдовани 0.77 %
вірмени 0.30 %
гагаузи 0.17 %
поляки 0.13 %
інші/не вказали 1.35 %

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[23]:

Мова Кількість Відсоток
російська 12980 53.71 %
українська 10816 44.76 %
болгарська 119 0.49 %
румунська 54 0.22 %
вірменська 40 0.16 %
білоруська 38 0.16 %
гагаузька 12 0.05 %
інші/не вказали 108 0.45 %
Усього 24167 100 %

Економіка

[ред. | ред. код]
СТРУКТУРА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У МІСТІ ПІВДЕННОМУ

Промислова зона віддалена від міста на 7 км.

Поруч із містом збудували морський нафтовий термінал «Південний», з якого починається нафтогін Одеса-Броди.

У місті є практично приватний порт «Трансінвестсервіс» — велика компанія з багатьма відгалуженнями, кожне з яких займається перевезенням різних вантажів, зокрема хімічних. За законом, портом не може володіти приватна особа, але фактично він належить громадянинові Монако. За орендовані приватниками в держави причали точиться боротьба.

Є також приватне підприємство із сінгапурськими інвестиціями, яке спеціалізується на переробці тропічних олій на харчові добавки та косметику (зарплати на підприємстві перевищили середні по місту).

26 листопада 2012, у Лиманському районі Одеської області неподалік міста Південне стартувало будівництво термінала для отримання та регазифікації зрідженого газу[24].

Рівень безробіття у Південному — один із найнижчих в Одеській області (приблизно 0,3 %). Середня зарплата по місту — 3800 грн[3].

Навчальні заклади

[ред. | ред. код]

Дошкільні навчальні заклади

  • «Золота рибка» (має фізкультурно-оздоровче спрямування). 2003 року заклад став переможцем Всеукраїнського конкурсу «Школа сприяння здоров'ю»
  • «Райдуга»
  • «Казка»
  • «Теремок» (заклад комбінованого напрямку)

Школи

  • Комунальний заклад «Южненська загальноосвітня школа № 1»
  • Навчально-виховний комплекс (ЗОШ № 2 — Центр Ліцей), спеціалізується на профілізації окремих предметів та поглибленому вивченні трудового навчання. Випускники 9-х класів можуть продовжувати навчання в групах Ліцею, отримуючи як загальну середню освіту, так і спеціальності «слюсар з ремонту автомобілів» та «секретар керівника — оператор комп'ютерного набору»
  • Авторська експериментальна школа-комплекс № 3 (засновник — член-кореспондент Академії педагогічних наук, народний вчитель України Микола Петрович Гузик). Навчально-виховний заклад здобув визнання на європейському рівні (за висновками міжнародної організації ЮНЕСКО)
  • Ліцей № 4 імені В'ячеслава Чорновола (ЗОШ № 4 — позашкільний заклад)

Позашкільні заклади

  • Палац творчості дітей та юнацтва;
  • Клуб юних техніків «Чорноморець»;
  • Спортивно-оздоровчий центр.

Релігія

[ред. | ред. код]

Храм Покрови Пресвятої Богородиці (ПЦУ)

Свято-Введенський храм (УПЦ МП)

Парафія Різдва Пресвятої Діви Марії (РКЦ)

Церква святих апостолiв Петра і Павла (УГКЦ)

Церква «Вефіль» (Баптизм)

Спорт

[ред. | ред. код]
Спортивний комплекс «Олімп»

У місті базуються баскетбольний клуб «Хімік» і волейбольний клуб «Хімік».

Матчі чемпіонату України з баскетболу час від часу проводять у місцевому спорткомплексі «Олімп». У ньому також відбуваються турніри з фехтування.

Парки

[ред. | ред. код]

Найбільшим міським парком є Приморський парк із пляжною зоною. Також в місті діє Парк кованих скульптур і низка тематичних скверів, зокрема сквер «Грузія», Китайський сад, Турецький сквер «Кемер», сквер добровольчого полку Кастуся Калиновського.

Парки і сквери м. Південне
Приморський парк, вул. Приморська
Парк кованих скульптур, вул. Т. Шевченка
сквер «Грузія», вул. Приморська
Китайський сад, вул. Григорівського десанту
Турецький сквер «Кемер», вул. Будівельників

Міста-побратими

[ред. | ред. код]
Міста-партнери

Україна Біляївка, Україна (2021)

Розірвані відносини

Білорусь Могильов, Білорусь (2007—2022)

Постаті

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. Постанова ВРУ Про затвердження меж міста Южне Одеської області. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 15 лютого 2022. Процитовано 12 грудня 2020.
  3. а б в Інна Завгородня. Южне, що на Півдні // Український тиждень, № 51, 17.12.2010
  4. Раде предлагают переименовать Южноукраинск в Південноукраїнськ.
  5. Національна комісія зі стандартів державної мови — Перелік сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови, та рекомендації щодо приведення назв таких сіл, селищ, міст у відповідність до стандартів державної мови. mova.gov.ua (ua) . Процитовано 21 березня 2024.
  6. Ольга Шукова. Перейменування міста Южне на Одещині: як проголосували жителі громади. Суспільне. Архів оригіналу за 27 березня 2024. Процитовано 6 травня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка)
  7. Нову назву Южному дасть Верховна Рада: депутати не підтримали наявні варіанти (фото). Южне.City (укр.). Процитовано 21 березня 2024.
  8. а б Порт-Аненталь замість Южного. В Україні перейменують понад 100 населених пунктів. Історична правда. березня 2024. Процитовано 20 березня 2024.
  9. Червоноград, Павлоград і Бровари перейменують. У Раді визначилися з новими назвами. РБК-Україна (укр.). Процитовано 21 березня 2024.
  10. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф. — М.: «ЭРН», 2006. — 472 с.
  11. Нові Білярі / О. М. Шлапак, І. Є. Слизченко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. — К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021.
  12. Південне місто Порт-Анненталь: відродження «стертого» минулого. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 29 квітня 2024.
  13. Перейменування Южного на Порт-Аненталь тимчасово призупинено: у чому причина. О, Море.Сity (укр.). Процитовано 29 квітня 2024.
  14. Верховна Рада перейменувала місто Южне на Південне, а Южноукраїнськ - на Південноукраїнськ. Історична правда. Процитовано 9 жовтня 2024.
  15. Постанова Верховної Ради України «Про перейменування міста Южне Одеського району Одеської області на місто Південне». Верховна Рада України. Процитовано 9 жовтня 2024.
  16. а б Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1978 — № 21, 23 — с. 340, 384.
  17. [Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1981 — № 11 — с. 188]
  18. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 14 листопада 2020. Процитовано 8 листопада 2020.
  19. Історія м. Южне. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 вересня 2008.
  20. «Ісус Христос приходить до цього храму, щоби звідси благовістити всім нам дар відпущення гріхів», — Глава УГКЦ на освяченні церкви в Южному. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 14 квітня 2022.
  21. На Чорноморському узбережжі почала діяти нова база ВМС України. 01.10.2020, 21:57 [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.]
    ВМС України отримали власний пункт базування у найбільшому порту України — «Південному» [Архівовано 5 травня 2021 у Wayback Machine.]
  22. Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  23. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  24. Будівництво LNG-термінала в Україні стартує сьогодні, 26 листопада. УкрІнформ. 25 листопада 2012. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 28 листопада 2012.
  25. Пам'яті Владислава Терзиула. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 11 квітня 2012.
  26. Владислав Терзиул загинув під час спуску з вершини Макалу (8485 м) 18 травня 2004 року.
  27. Everest News, Sad results on Makalu: 1 missing climber and 1 passed away on Makalu Update [Архівовано 12 травня 2012 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]

Електронні джерела

[ред. | ред. код]