Очікує на перевірку

Куніцин Сергій Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сергій Володимирович Куніцин)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Володимирович Куніцин
Сергій Володимирович Куніцин
Сергій Володимирович Куніцин
Прапор
Прапор
голова Севастопольської міської державної адміністрації
1 червня 2006 — 6 квітня 2010
Попередник: Сергій Іванов
Наступник: Валерій Саратов
 
Народження: 27 липня 1960(1960-07-27) (64 роки)
Бекдаш, Туркменська РСР,
СРСР СРСР
Країна: Україна Україна
Освіта: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
Ступінь: доктор економічних наук[d] (2013)
Партія: Блок Петра Порошенка
Нагороди:
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» І ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «Захиснику Вітчизни»
«Закон і честь» (МВС України)
«Закон і честь» (МВС України)
Орден Дружби
Орден Дружби
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Нагрудний знак «Воїну-інтернаціоналісту»
Медаль «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу»
Заслужений економіст України
Заслужений економіст України
Державна премія України в галузі науки і техніки
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Україна Народний депутат України
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 4 грудня 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

Сергій Володимирович Куніцин (нар. 27 липня 1960, смт Бекдаш, Красноводський район, Туркменська РСР) — український політик. Радник Президента України (з 24 червня 2014). Голова Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану та АТО (ВАсВААТО)[1]. Колишній голова Севастопольської міської державної адміністрації, колишній голова уряду Автономної Республіки Крим, колишній представник президента України в Автономній республіці Крим[2]. Депутат Верховної ради Автономної Республіки Крим в 1998–2012 роках.

Освіта

[ред. | ред. код]

Трудова діяльність

[ред. | ред. код]

Член Ради національної безпеки і оборони України (травень — вересень 2007).

Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (вересень 1997 — грудень 1999)[6][7], радник Президента України (поза штатом) (квітень 2005 — жовтень 2006)[8].

Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим (березень 2002 — квітень 2005), керівник групи «Крим» (з травня 2005), депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим від «Блоку Куніцина» (20062010), голова групи «Крим»; депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим (20102012).

Голова Партії Союз на підтримку Республіки Крим (грудень 19931997). Член Політради НДП (з лютого 1996); голова Кримської регіональної організації НДП (до червня 2008); перший заступник голови НДП (березень 2005 — травень 2006); голова Кримської регіональної організації партії «Єдиний центр» (червень 2008 — травень 2009).

Президент Федерації футболу Криму (з липня 2003).

Із 2004 року стає Головою Всеукраїнської асоціації ветеранів Афганістану та АТО (ВАсВААТО)[1]

Президент спортклубу «Таврія»2005).

Президент Асоціації вільних економічних зон України.

Заступник представника України в Палаті регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи на 20062007 роки.

27 лютого 2014 — 26 березня 2014 року — постійний представник Президента України в Автономній Республіці Крим[9].[10].

24 червня 2014 року призначений Радником Президента України Петра Порошенка (поза штатом).[11]

Голова Консультативної ради у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України[12].

Парламентська діяльність

[ред. | ред. код]

Народний депутат України 12(1)-го скликання з березня 1990 (1-й тур) до квітня 1994, Красноперекопський виборчій округ № 247, Республіка Крим. Член Комісії з питань діяльності рад народних депутатів, розвитку місцевого самоврядування.

Народний депутат України 7-го скликання з грудня 2012 від ПП «УДАР (Український демократичний альянс за реформи) Віталія Кличка». 2014 р. обраний Народним депутатом України VIII скликання по загальнодержавному багатомандатному округу партія «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», номер у списку 68.

  • Дата набуття депутатських повноважень 4 грудня 2014 р.
  • Член депутатської фракції «Блок Петра Порошенка».
  • Заступник голови Комітету, голова підкомітету з питань державної політики у сфері соціального захисту громадян Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Дружина Юлія Сергіївна (1982); дочка Наталія (1986); син Олексій (1991).

Нагороди та звання

[ред. | ред. код]

Заслужений економіст України (січень 2009)[13].

Медалі: «За бойові заслуги» (1985), «70 років Збройних Сил СРСР», «Від вдячного афганського народу».

Грамота Президії Верховної Ради СРСР.

Знак «Воїн-інтернаціоналіст».

Орден «За заслуги» III (вересень 1999)[14], II (лютий 2004)[15], I ступенів (лютий 2007)[16].

Медаль «Захиснику Вітчизни»[17]

Почесна грамота Кабінету Міністрів України (липень 2001)[18].

Орден Святого Станіслава (2000).

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1999; «Розробка теоретичних основ технології і обладнання виробництва кальцинованої соди і створення промислового комплексу Кримського содового заводу»).

22 січня 2014 року відмовився прийняти нагороду — орден князя Ярослава Мудрого V ступеня, протестуючи проти загибелі п'яти людей того дня на вулиці Грушевського в Києві.[19]

Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (21 серпня 2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, консолідацію українського суспільства, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, активну громадську діяльність, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[20]

Відзнака МВС України «Закон і честь» (2003)[21]

Державний службовець 1-го рангу (серпень 2001)[22].

Почесна грамота Верховної Ради України (2016).

«Заслужений працівник фізичної культури і спорту Автономної Республіки Крим»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б ВСЕУКРАЇНСЬКА АСОЦІАЦІЯ ВЕТЕРАНІВ АФГАНІСТАНУ ТА АТО ПРОВЕЛА УРОЧИСТІ ЗАХОДИ. kunitcyn.com. Архів оригіналу за 12 лютого 2019. Процитовано 11 лютого 2019.
  2. Указ Президента України «Про звільнення С. Куніцина з посади Постійного Представника Президента України в Автономній Республіці Крим» від 26.03.2014 № 342/2014
  3. Указ Президента України від 24 липня 2001 року № 543/2001 «Про призначення С. Куніцина Радником Президента України»
  4. Указ Президента України від 1 червня 2006 року № 464/2006 «Про призначення С. Куніцина головою Севастопольської міської державної адміністрації»
  5. Указ Президента України від 6 квітня 2010 року № 509/2010 «Про звільнення С. Куніцина з посади голови Севастопольської міської державної адміністрації»
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 1997 року № 1000 «Про призначення Куніцина С.В. радником Прем'єр-міністра України».
  7. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1999 року № 2397 «Про звільнення радників Прем'єр-міністра України, які працювали на громадських засадах».
  8. Указ Президента України від 9 жовтня 2006 року № 844/2006 «Про увільнення С. Куніцина від виконання обов'язків Радника Президента України»
  9. Указ Президента України від 27 лютого 2014 року № 167/2014 «Про призначення С. Куніцина Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим»
  10. Куніцина звільнили з посади представника президента в Криму за неналежне виконання обов'язків. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 5 квітня 2022.
  11. Указ Президента України від 24 червня 2014 року № 550/2014 «Про призначення С. Куніцина Радником Президента України»
  12. Указ Президента України від 2 червня 2020 року № 209/2020 «Про Консультативну раду у справах ветеранів війни, сімей загиблих (померлих) захисників України»
  13. Указ Президента України від 16 січня 2009 року № 26/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
  14. Указ Президента України від 1 вересня 1999 року № 1096/99 «Про відзначення нагородами України»
  15. Указ Президента України від 18 лютого 2004 року № 207/2004 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Автономної Республіки Крим»
  16. Указ Президента України від 14 лютого 2007 року № 110/2007 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав»
  17. Світлина [1] [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Думская.net [Архівовано 5 грудня 2014 у Wayback Machine.]
  18. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2001 року № 860 «Про нагородження Куніцина С.В. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  19. Ударівець відмовився від нагороди
  20. Указ Президента України від 21 серпня 2015 року № 491/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
  21. Награды // Персональный информационный сайт Сергея Куницына [Архівовано 16 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  22. Указ Президента України від 15 серпня 2001 року № 622/2001 «Про присвоєння рангу державного службовця С. Куніцину»

Посилання

[ред. | ред. код]