Список асів-пілотів Другої світової війни
Список асів-пілотів Другої світової війни — найповніший перелік пілотів-винищувачів, яких було визнано асами, з усіх країн-учасниць Другої світової війни.
Саме поняття «ас» прийшло в нашу мову, імовірно, з німецької мови — воно пов'язане зі стародавніми германськими богами асами, що мешкають у Асґарді (нім. ass)[1]. і тому до середини XX століття його писали як «асс», а не як (фр. ace), що означає «туз» у картковій грі. За іншою версією, після перших здобутих французами перемог у повітрі, пілоти увели поняття «ас», бо у перекладі з французької — туз є спотвореним старофранцузьким «Deus» — Бог: мовляв, у картковій ієрархії лише туз (Бог) вищий від короля. Цим можна пояснити традицію малювати на фюзеляжах і капотах аеропланів карткові символи[2], однак це не пояснює походження епітету вдалого пілота. За іронією, у Другій світовій самі німці цей термін «ас» не використовували, а називали своїх видатних пілотів «експертами».
Пілоти-аси під час Другої світової війни здобули численну кількість блискучих, славетних перемог. Цьому сприяли різноманітні фактори:
- рівень умінь та клас льотчика;
- можливості бойової машини, на якій літав пілот чи ж його супротивник;
- тривалість служби пілота;
- спроможність зустріти супротивника у бою (з огляду на диспропорцію кількості літаків у сторін-суперниць);
- а головне — національні стандарти, які висували перед льотчиками для призначення йому нагород і титулів.
Ці стандарти дуже відрізнялися в кожній країні, хоча принцип зарахування збитих до активу пілота був дуже схожим: зараховували лише підтверджену свідками перемогу. Тим не менше, система підрахунку перемог дуже сильно відрізнялася у кожній країні. У той час, як французька традиція приписувала повну перемогу для всіх учасників авіаційного підрозділу, ВПС Великої Британії, Фінляндії і США приписували дробові частки повітряних перемог (у результаті чого такий результат, як 11 ½ перемог можна було трактувати як 10 індивідуальних і 3 спільних із пілотом-напарником перемог). Деякі американські команди до перемог у повітрі зараховували знищені на землі літаки. Совєтські ВПС вели рахунок лише індивідуальним перемогам своїх льотчиків, а групові — підраховували окремо; так само робили німці і японці. Непідтверджені перемоги, як правило, були виключені із списку і не враховувалися взагалі, хоча у загальній офіційній статистиці, з метою пропаганди, кількість збитих ворожих літаків завищували у рази. Особливо цим «грішили» совєцькі і американські засоби пропаганди.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
Аси Люфтваффе у Другій світовій війні |
Найкращим асом в історії авіації усіх часів — 352 перемоги — вважають експерта Люфтваффе Еріха Гартманна. Окремо стоїть заслуга німецького аса-бомбардувальника Ганса Ульріха Руделя, який є також найвидатнішим пілотом усіх часів. Хоча він збив лише 9 літаків (7 радянських винищувачів і 2 штурмовика Іл-2), унікальність і неповторність його результату полягає у тому, що він зробив це на літакові, абсолютно не призначеному для винищувального бою — тихохідному штурмовику Ju-87. На загал, 105 пілотів Третього Рейху збили по 100 і більше літаків, а 35 німецьких аси мали на рахунку по 150 і більше перемог (загальне число збитих ними літаків — 6582, див. таблицю «Список асів»).
- Перший експерт (ас) Другої світової: Йоганнес Гентцен, збив 18 літаків[4].
- Перший серед асів світу здобув 100 повітряних перемог: Вернер Мьольдерс.
- Перший серед асів світу, хто здобув 150 повітряних перемог: Гордон Голлоб.
- Перший ас у світі, хто здобув 200 повітряних перемог: Герман Граф.
- Перший ас у світі, який здобув 250 повітряних перемог: Вальтер Новотни.
- Перший ас, який здобув 300 повітряних перемог: Еріх Альфред Гартманн.
- Другий (і останній) ас світу, хто здобув 300 перемог: Герхард Баркхорн — 301 перемога.
- Знищив найбільшу кількість літаків союзників (американських та англійських)[а], 158 перемог, і за один із найкоротших періодів (18 місяців), здобув неофіційний титул: «Потрійний Ас»[en][б]: Ганс-Йоахім Марсель.
- Єдиний, хто здобув 350 повітряних перемог (і більше 301-ї перемоги): Еріх Гартманн.
- Найкращий ас на Fw 190, і найрезультативніший ас, що загинув у бою, найкращий «мисливець на штурмовиків» (94 впольованих Ил-2): Отто Кіттель.
- Перший, хто досяг 100 перемог уночі: Гельмут Лент.
- Найвищий середній рейтинг перемог: Гюнтер Шель: 70 місій; 71 повітряна перемога.
- Найбільша кількість повітряних місій: Ганс-Ульріх Рудель — 2530.
- Найбільша кількість місій на багатомоторному бойовому літакові: Гансгеорг Бетхер — приблизно 1350.
Серед асів інших країн Осі перед ведуть фін Ейно Ілмарі Юутілайнен, на рахунку котрого 94 машини супротивника; японець Хіройоши Нішизава, котрий збив більше 87 американських літаків; співвітчизник Юутілайнена — Ганс Вінд із 75 збитими; а також румуни Константін Кантакузіно із 56 і Александру Шербанеску із 47 перемогами. Італійці Адріано Вісконті і Франко Бордоні записали на свій рахунок 26 і 19 (у тому числі 18 спільних із партнерами) перемог відповідно. Слов'ян, окрім низки українських пілотів, у списку асів країн Осі представлено: хорватами Мато Дуковачем, Цвітаном Ґалічем, Франьо Джалом із 44, 38 і 16 збитими ворогами і рядом інших хорватських асів; словаками Яном Режняком із 32 збитими та [Ізідор Коварик|Ізидором Ковариком] із 29 перемогами (і кількома асами зі скромнішим результатом). Замикає список асів країн Осі болгарин Стоян Стоянов із 5-ма перемогами.
Найкращим асом країн-союзниць був і залишається майор ВПС СРСР, українець, Іван Кожедуб, котрий збив 64 німецькі і 2 американські літаки[5]. Першим асом, який збив радянський літак у німецько-радянській війні, був українець, майор Люфтваффе Роберт Олійник[6][7][8]. Першою у світі і найвидатнішою асом-бомбардувальницею була українка, ст. лейтенант ВПС СРСР Зеленко Катерина Іванівна: вона повторила подвиг Ганса-Ульриха Руделя і самостійно збила 2 ворожі винищувачі Messerschmitt Bf 109 у одному бою (одного із них — тараном)[9]. Крім того, серед асів світового рівня були українці: Дмитро Глінка (50 перемог); етнічний росіянин, уродженець Луганська Володимир Бобров (43 перемоги відповідно); Іван Бабак (37), Петро Гнідо (34), Іван Степаненко (33); етнічний татарин Амет-Хан Султан і ряд інших, що служили у ВПС СРСР; а також експерти-майори Герберт Кієвськи, Павло П'янчук, Іван Сушко, Северин Сапрун (капелан) і колишня майор ВПС СРСР Серафима Ситник — хто боровся у лавах Люфтваффе[10].
Першою жінкою-пілотом винищувальної авіації, що стала асом — була радянська льотчиця Лідія Литвяк — 11 особистих повітряних перемог і 3 групових[11].
Наприкінці війни авіаційні потужності країн Осі було майже вичерпано: закінчувалися досвідчені льотчики і кадри для їх заміни, було замало часу, щоб навчити і вишколити талановиту молодь бодай основам пілотування. Німецькі і японські[12] пілоти поверталися до кабіни своїх бойових машин знову і знову, аж поки талановиті молоді люди гинули в бою[N 1] — у той час як досвідчені американці негайно поверталися до тренувальних центрів навчати літати кадетів.
| Пілот | Країна | Служба | Кількість перемог | Зображення |
|---|---|---|---|---|
| Еріх "Бубі" Альфред Гартманн | .svg){kind=small} Третій Рейх |
 Люфтваффе |
352 (найвидатніший ас усіх часів) | 
|
| Герхард Баркхорн | Третій Рейх |
Люфтваффе |
301 | 
|
| Гюнтер Ралль | Третій Рейх |
Люфтваффе |
275 | 
|
| Отто Кіттель † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
267 |  {
|
| Вальтер "Нові" Новотни † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
258 | .jpg)
|
| Вільгельм Батц | Третій Рейх |
Люфтваффе |
237 | 
|
| Еріх Рудорффер | Третій Рейх |
Люфтваффе |
222 (12 на реактивному Me-262) | 
|
| Гайнц Бер | Третій Рейх |
Люфтваффе |
220 (16 — на Me-262) | 
|
| Герман Граф | Третій Рейх |
Люфтваффе |
212 | 
|
| Генріх Ерлер † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
208 (8 на Me-262) | 
|
| Теодор Вайссенбергер | Третій Рейх |
Люфтваффе |
208 (8 на Me-262) | 
|
| Ганс Філіпп † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
206 | 
|
| Вальтер Шук | Третій Рейх |
Люфтваффе |
206 (8 на Me-262) | 
|
| Антон Гафнер † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
204 | 
|
| Гельмут Ліпферт | Третій Рейх |
Люфтваффе |
203 | 
|
| Пілот | Країна | Служба | Кількість перемог | Зображення |
|---|---|---|---|---|
| Вальтер Крупінскі | Третій Рейх |
Люфтваффе |
197 | 
|
| Антон Гакль | Третій Рейх |
Люфтваффе |
192 | 
|
| Йоахім Брендель | Третій Рейх |
Люфтваффе |
189 | 
|
| Макс Штоц † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
189 | 
|
| Йоахім Кіршнер † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
188 | 
|
| Курт Брендле † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
180 | 
|
| Гюнтер Йостен | Третій Рейх |
Люфтваффе |
178 | 
|
| Йоганнес "Макі" Штайнгофф | Третій Рейх |
Люфтваффе |
176 | 
|
| Ернст-Вільгельм Райнерт | Третій Рейх |
Люфтваффе |
174 | 
|
| Гюнтер Шак | Третій Рейх |
Люфтваффе |
174 | 
|
| Еміль Ланг † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
173 «Потрійний Ас»[13] |
|
| Гайнц Шмідт † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
173 | 
|
| Горст Адемайт † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
166 | 
|
| Вольф-Дітріх Вільке † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
162 | 
|
| Ганс-Йоахім Марсель † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
158 (знищив найбільшу кількість літаків на «Західному фронті») «Потрійний Ас»[13] |
|
| Генріх Штурм † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
158 | 
|
| Гергард Тібен | Третій Рейх |
Люфтваффе |
157 | 
|
| Ганс Байссвенгер † | Третій Рейх |
Люфтваффе |
152 | 
|
| Петер Дюттманн | Третій Рейх |
Люфтваффе |
152 | 
|
| Гордон Макс Голлоб | Третій Рейх |
Люфтваффе |
150 | 
|
.jpg)
.svg){kind=small}
.jpg)
.svg){kind=small}
.jpg)
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- Список асів Люфтваффе Другої світової війни
- Список асів ВПС СРСР (1936—1945)
- Список асів-винищувачів — кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста[en]
- Список асів нічної винищувальної авіації Люфтваффе Другої світової війни[en]
- Список асів реактивної авіації Люфтваффе Другої світової війни
- Нотатки
- а За деякими версіями, узятими з післявоєнної літератури союзників, німецькі аси «вважали», що американські і британські літаки за своїми технічними і бойовими характеристиками в три рази переважали літаки СРСР і приблизно рівнялися літакам Люфтваффе.[21].
- б Пілот, який знищив 15 і більше ворожих літаків за один день[13].
- в За деякими версіями союзників, зокрема за списком Реймонда Толівера та Тревора Констебла, результат Рудольфа Мюллера слід перерахувати з 101-ї перемоги до 94-ох, однак це лише одна з версій.[22][23].
- г Збив 2-ва американських літаки P-51 над Берліном.
- Цитати
- ↑ Энциклопедия. Символы, знаки, эмблемы. М.:Астрель, 2006. ISBN 5-17-021672-6, 5-271-07986-4
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 квітня 2013. Процитовано 15 квітня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 16 квітня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Major Johannes «Hannes» Gentzen: Germany's First Ace of WWII [Архівовано 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.](англ.) на сайте The C.E. Daniel Collection [Архівовано 13 квітня 2013 у Wayback Machine.] (A private collection of WWII aviation memorabilia).
- ↑ Биков М. Ю. Радянські аси 1941—1945. Перемоги сталінських соколів. М., 2008, ISBN 978-5-699-30919-1, стр. 240.(рос.)
- ↑ Hauptmann Robert Olejnik [Архівовано 24 листопада 2010 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ German Aces of the Russian Front, page 15
- ↑ Aces of the Luftwaffe
- ↑ Бессмертные подвиги. — М.: Воениздат, 1980 (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2013-11-12 у Wayback Machine.] - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 червня 2007. Процитовано 17 квітня 2013.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2007-06-29 у Wayback Machine.] - ↑ Holmes p. 314
- ↑ а б в г д Most Kills Scored In One Day, One Night & One Mission. Архів оригіналу за 4 січня 2012. Процитовано 20 жовтня 2017.
- ↑ За іншими данимиsp;— 90
- ↑ Історики Реймонд Толівер та Тревор Констебль рахують у Р.Мюллера 101 збитий літак, а Майкл Спік — 94
- ↑ Morgan and Weal, 1998, с. 64.
- ↑ Німецький ас українського походження.
- ↑ Rajlich and Boshniakov, 2004, с. ?.
- ↑ Swedes at War: Willing Warriors of a Neutral Nation, 1914—1945 , author Lars Gyllenhaal and Lennart Westberg (2010) ISBN 978-0-9777563-1-5
- ↑ The Free Lance-Star Obituary та 2 November 2007, с. B4.
- ↑ Реймонд Ф. Толівер, Тревор Дж. Констебль. Еріх Гартманн — білявий лицар рейху [Архівовано 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Toliver and Constable, 1998, с. 389.
- ↑ Spick, 1996, с. 234.
- ↑ станом на 1945-й рік досвідчені японські пілоти супроводжували у польоті недосвідчених льотчиків-камікадзе на шляху до цілей у Тихому океані
- Бібліографія
- Hata, Ikuhiko with Yasuho Izawa and Christopher Shores. Japanese Army Air Force Fighter Units and Their Aces, 1931—1945. London: Grub Street, 2002. ISBN 1-902304-89-6.
- Holmes, Tony (Editor). Dogfight, The Greatest Air Duels Of World War II. Osprey Publishing Ltd, 2011. ISBN 978-1-84908-482-6.
- Morgan, Hugh and John Weal. German Jet Aces of World War II. Botley, Oxfordshire, UK: Orsprey Publishing Limited, 1998. ISBN 1-85532-634-5.
- Rajlich, Jiri and Stephan Boshniakov. Slovakian and Bulgarian Aces of World War 2. Botley, Oxfordshire, UK: Osprey Publishing, 2004. ISBN 1-84176-652-6.
- Sakaida, Henry. Japanese Army Air Force Aces, 1937-45. Botley, Oxfordshire, UK: Osprey Publishing, 1997. ISBN 1-85532-529-2.
- Spick, Mike. Luftwaffe Fighter Aces. New York: Ivy Books, 1996. ISBN 0-8041-1696-2.
- Toliver, Raymond F. and Trevor J. Constable. Die Deutschen Jagdflieger-Asse 1939—1945 (in German). Stuttgart, Germany: Motorbuch Verlag, 1977 (reprinted 1998). ISBN 3-87943-193-0.
- Acesofww2.com [Архівовано 26 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Fighter Aces
- Robert S. Johnson Tribute [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Saburo Sakai Memorial Page [Архівовано 6 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Soviet fighter aces [Архівовано 8 грудня 2006 у Wayback Machine.]
- George Preddy tribute page
- George Preddy in Australia article
- J.C. Meyer page
- US Marine Aces in WW2 [Архівовано 6 листопада 2015 у Wayback Machine.]
- Acepilots.com [Архівовано 16 березня 2022 у Wayback Machine.]