Перейти до вмісту

Харківська обласна організація НСПУ

Додати посилання
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Харківська організація СРПУ)
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ОРГАНІЗАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ СПІЛКИ ПИСЬМЕННИКІВ УКРАЇНИ[1]
Будинок Харківської обласної організації НСПУ
АбревіатураХАРКІВООНСПУ[1]
ХОО НСПУ
ТипТворча спілка[1]
Засновано24 вересня 2002 (22 роки)[1] як осередок НСПУ
17 червня 1934 (90 років) як осередок СРПУ
Розташування61002, Харківська обл., місто Харків, Київський район, ВУЛИЦЯ ЧЕРНИШЕВСЬКА, будинок 59[1]
Місце діяльностіХарківська область
ГоловаАнатолій Петрович Стожук[1]
Виконувач обов'язків
голови		В'ячеслав Євгенович Романовський
Членів92
Материнська
організація		НСПУ
Код ЄДРПОУ14072262
Вебсайт: kharkiv-nspu.org.ua

Харківська обласна організація Національної спілки письменників України — територіальний осередок НСПУ в Харківській області. Є окремою юридичною особою.

Історія

[ред. | ред. код]

Довоєнні і повоєнні часи

[ред. | ред. код]

Харківська філія була створена одночасно з усією Спілкою радянських письменників України на першому Всеукраїнському з'їзді радянських письменників, який відбувся 17 червня 1934 року у Харкові.

Першим головою Харківської організації СРПУ був Юрій Смолич, який обіймав цю посаду до початку війни у 1941 році.

У міжвоєнні часи харківське письменницьке коло видавало «Літературний журнал». У цьому журналі працювали Володимир Свідзінський, Кость Гордієнко, Петро Панч, Наталя Забіла, Микола Трублаїні. Під час німецької окупації у місті видавали газету «Нова Україна» та журнал «Український засів», у яких працювали Аркадій Любченко, Іван Багряний, Олекса Веретенченко, Дмитро Нитченко, Юрій Шевельов, Василь Боровий, Олександр Корж. З наступом радянських військ більшість авторів, які працювали під окупацією, емігрувала.

Щонайменше 14 письменників-харків'ян загинули в боях з нацистами.

У 1944 році Харківська обласна організація СРПУ поновила свою діяльність. Організацію очолила Наталя Забіла, чий чоловік — художник Дмитро Шавикін — мешкав у Києві. Життя голови на два міста і неналежне виконання нею обов'язків невдовзі викликали обурення спілчан і обговорювались на закритих зборах парторганізації Спілки.[2]

Наступними головами обирались Петро Панч, Віктор Кочевський, Ігор Муратов, Ярослав Гримайло, Юрій Шовкопляс, Володимир Петров, Борис Силаєв, Радій Полонський, Іван Перепеляк, Анатолій Стожук.

Післявоєнна відбудова не відразу дала можливість налагодити літературне життя, оскільки багато літераторів переїхало до Києва. Літературно-художній альманах «Харків» був заснований лиш у 1952 році і видавався до 1955 року. У 1956 році його заступив журнал «Прапор», з 1991 року відомий як «Березіль».

Повернувшись із фронтів чи з нацистських і сталінських таборів, продовжили працювати у Харкові Ігор Муратов, Василь Мисик, Іван Багмут, Борис Котляров, Зельман Кац, Іван Вирган, Володимир Добровольський, Василь Боровий, Микола Шаповал та інші.

Пізньорадянський період

[ред. | ред. код]

У другій половині XX сторіччя Харківська письменницька організація була другою за чисельністю в радянській республіці. Спілчанські лави поповнили такі письменники, як В. Бойко, Н. Матюх, І. Перепеляк, А. Перерва, Л. Тома, Ірина Мироненко, О. Ковальова, В. Романовський, П. Василенко, Іван Мироненко. Проте водночас як осередок національної культури Харківська організація занепадала: щонайменше половину її складу становили автори, які писали російською мовою. У повоєнні роки приплив україномовних молодих письменників був мінімальним, спроби вступу в спілку україномовних початківців блокувались через «політичну нечіткість творів». Після смерті довголітнього керівника організації Юрія Шовкопляса, під тиском обкому Партії (зокрема секретаря з ідеології Сіроштана) і проти волі більшості членів організації, головою правління був затверджений з другої спроби маловідомий російський літератор Володимир Петров, полковник у відставці. За ним головував російськомовний Борис Силаєв, уродженець підросійської Слобожанщини.[3]

Серед харківських спілчан російською писали поети Б. Чичибабін, Р. Левін, А. Мірошниченко, С. Шелковий, прозаїки В. Добровольський, М. Сказбуш, І. Маслов, В. Петров, Б. Силаєв, В. Самойлов, В. Пенчуков та інші.

У Харкові на примусовому поселенні перебував і творив поет-дисидент Степан Сапеляк, згодом лауреат Шевченківської премії і член спілки.

Наприкінці радянської доби Харківська організація знову стала осередком пробудження національної свідомості і відігравала потужну роль в усіх громадських справах регіону: підтримувала культурологічне товариство «Спадщина», «Рух», «Просвіту», доклалась до створення Харківського літературного музею.

Сучасність

[ред. | ред. код]

За інерцією у перше десятиліття Незалежності у щорічних творчих семінарах молодих літераторів при ХОО НСПУ брало участь вдвічі більше російськомовних молодих авторів, аніж тих, хто пише українською.[4] Ключовою фігурою для харківського осередку НСПУ у ті часи був Станіслав Мінаков[5], один із засновників альманаху «Левада», який згодом був позбавлений членства у спілці за проросійську позицію і емігрував у РФ.

У 2013 році загострився конфлікт між головним редактором журналу «Березіль» Володимиром Науменком та правлінням обласної організації спілки, спричинений багаторічною невизначеністю взаємин між редакцією журналу і його засновниками, особливо питанням оренди приміщення. У результаті на загальних зборах ХОО НСПУ 5 червня 2013 року була виказана недовіра Науменку. Володимир Науменко був звинувачений у самоусуненні від життя письменницької організації, ігноруванні літературних подій та заходів у Харкові, у непрозорому використанні благодійних коштів, несплаті комунальних платежів і занапащенні редакційної політики журналу.[6][7][8] Конфлікт не був вичерпаний, і у 2015 році редакції урізали надану площу з 4-х кімнат до 2-х,[9] а з 2018 року часопис виходить у Києві як позаспілчанське видання.

У 2021 році Правління Національної спілки письменників України визнало неправочинним обрання Анатолія Стожука головою ХОО НСПУ на третій термін і призначило тимчасовим виконувачем обов'язків голови ХОО НСПУ В'ячеслава Романовського. Харківська обласна організація намагалась всупереч статуту спілки скасувати ці рішення.[10][11]

У 2023 році Харківська обласна організація НСПУ була номінована на Премію Читомо у категорії «За книжкову ініціативу, що сприяє промоції читання».[12]

25 листопада 2024 року будівлю обласної організації було пошкоджено близьким ударом російської ракети С-400. Внаслідок вибуху вибиті шибки, пошкодженні віконні та дверні рами, постраждало внутрішнє оздоблення приміщень.[13]

Літературні семінари та фестивалі

[ред. | ред. код]
Докладніше: Левада (альманах, Харків)

Понад 20 років ХОО НСПУ проводить щорічні літературні фестиваль і семінар «Молода Слобожанщина». Найперший творчий фестиваль відбувся 1995 року, семінари започаткували трохи згодом.[14]

Весняний фестиваль «Молода Слобожанщина»

Фестиваль складається з 2 частин:

  • «Приходь і читай» — вільний мікрофон, де учасники читають по два вірші або сторінку прози. Організатори та представники журі відбирають авторів для осіннього семінару «Молода Слобожанщина».
  • Мистецькі зони, де митці демонструють твори або розповідають про свої проекти.[15]
Осінній семінар «Молода Слобожанщина»

Осінній семінар відбувається у форматі секційної роботи з учасниками (проза, поезія, публіцистика, література для дітей тощо) з детальним розглядом їхніх текстів і майстер-класами від членів НСПУ. Кожен молодий автор долучається до обговорення у формі круглого столу.[16] За підсумками роботи видають щорічний альманах «Левада».

Періодика обласної організації

[ред. | ред. код]

Альманахи

[ред. | ред. код]
  • «Левада» — щорічний молодіжний літературно-художній альманах, який укладають з текстів учасників семінару «Молода Слобожанщина».
  • «Квартали» — літературний альманах, що мав стати зрізом слобожанського літературного процесу. Вийшло два випуски: за 2012 і 2013 роки.[17][18]
  • «Харків» — літературний альманах, який виходив з 1952 по 1955 роки. Вийшло 8 томів.

Журнали

[ред. | ред. код]
  • Літературний журнал — літературно-художній, критичний і громадсько-політичний місячник, виходив з 1936-го по 1941-й рік.
  • «Березіль» — колишній журнал «Прапор», заснований 1956-го року, до 2018-го року був спілчанським виданням.
  • «Харків. Lit» — літературно-художній і громадсько-політичний щоквартальник, заснований у 2014 році.[19]

Літературні премії ХОО НСПУ

[ред. | ред. код]
Премія імені Василя Мисика

Літературна премія імені Василя Мисика — українська літературна премія, що присуджується за поетичні книги та переклади поетичних творів з інших мов. Установлена 1995 року. До журі премії входить секретаріат ради НСПУ і представники Харківської обласна організації НСПУ.

Премія імені Тані Шамрай

Обласна літературна премія імені Тані Шамрай присуджується щорічно за рукопис першої книги поезії, прози, драматургії тощо молодим літераторам віком до 35 років.[20]

Міжнародна Слов'янська поетична премія

Міжнародна Слов'янська поетична премія заснована Харківською обласною організацією Національної спілки письменників України, Харківським обласним відділенням Фонду культури України, Харківською державною науковою бібліотекою імені В. Г. Короленка та Об'єднанням підприємств «Корпорація Гідроелекс» для підтримки та заохочення літературної творчості молодих поетів віком до 35 років. Журі Премії приймає до розгляду конкурсні поетичні добірки з 5 віршів авторів поетичних книг або великих публікацій у журналах, альманахах, збірниках, надрукованих упродовж останніх трьох років. Конкурсні добірки мусять бути написані на одній зі слов'янських мов.[21]

Під егідою спілки також вручаються обласні літературні премії: ім. П. Василенка, ім. В. Чабанівського, ім. С. Сапеляка.[22]

Склад

[ред. | ред. код]

Голови

[ред. | ред. код]
Повноваження голови
№ПІБНабуттяСкасування
1Смолич Юрій Корнійович19341944
2Забіла Наталя Львівна19441949
3Панч Петро Йосипович19491953
4Шовкопляс Юрій Юрійович19531956
5Гримайло Ярослав Васильович19561957
6Кочевський Віктор Васильович19621965
7Муратов Ігор Леонтійович
8Петров Володимир Миколайович~1978
9Силаєв Борис Дмитрович
10Полонський Радій Федорович19871994
11Перепеляк Іван Михайлович19942012
12Стожук Анатолій Петрович20122021
13Романовський В'ячеслав Євгеновичв.о. від 2021

Чинні члени

[ред. | ред. код]
Склад[23]
№ПІБРік нар.ВступПримітки
1Атаманенко Ганна Володимирівна198015.02.2012
2Бандурка Олександр Маркович193726.03.2003
3Бінкевич Олексій Станіславович194322.10.1992
4Бердута Валентин Корнійович196703.12.2015
5Бобошко Олександр Олександрович197126.10.2013
6Бойко Віктор Степанович194622.01.1979
7Бойко (Буренко) Оксана Вікторівна198729.05.2006
8Бородай Олег Миколайович197124.09.2024
9Борщова Аліна Олександрівна198228.02.2005
10Буйдін Геннадій Георгійович196001.10.1996
11Вакуленко Володимир Прокопович196327.04.2004-Довідник-2023
12Васильєва Наталія Юріївна199027.10.2016
13Верховень Володимир Миколайович195816.06.1992
14Виноградська Ніна Іванівна194829.05.2006
15Вировець Лариса Петрівна195826.10.2013
16Возіянов Микола Кирилович193725.03.1999
17Глєбов Володимир Олексійович194604.06.2009
18Глєбова (Полякова) Ірина Миколаївна194922.02.1977
19Грабовська (Щербина) Марія Михайлівна198014.09.2004
20Дадика Ганна Феліксівна199806.03.2018
21Даниленко Мар'яна СергіївнаХХХХ27.10.2016-Довідник-2013
22Євса Ірина Олександрівна195622.01.1979
23Єгоренкова Катерина Валеріївна197631.10.2019
24Жарікова (Боцман) Ірина Володимирівна198731.10.2019
25Зайда Володимир Михайлович194710.11.1995
26Зорич Олена Вікторівна194614.09.2004
27Катаєва Римма Олександрівна193316.04.1992
28Ковалевська Лариса Олексіївна199003.12.2015
29Ковалевський Олексій Володимирович195525.02.1992
30Красиков Михайло Михайлович19592016?
31Крауш Борис Павлович194317.02.1998
32Круглов Віталій Вікторович197026.06.2002
33Кулик Віктор Григорович193811.11.1976
34Лебеденко (Гузійова) Ніна Миколаївна195918.10.2018
35Левін Роман Олександрович193006.12.1962
36Липчанська Любов Михайлівна195030.06.2005
37Лисак Олександр Павлович198327.10.2016
38Логвиненко Леонід Андрійович196103.03.2017
39Максимейко Юлія Володимирівна198828.02.2005
40Манаєнко Світлана Олексіївна196627.05.2002-Довідник-2023
41Мардус Оксана Григорівна197129.05.1997
42Маслова Наталія Іванівна196921.03.1995
43Матюх Наталія Дмитрівна195319.10.1982
44Мельників Ростислав Володимирович197318.06.1998
45Мироненко Ірина Дмитрівна196031.05.1985
46Нікуліна Людмила Петрівна195127.10.2016
47Овод Валентина Яківна194708.04.2016
48Огородникова (Перепеляк) Антоніна Михайлівна195029.04.2014
49Омельченко Василь Михайлович193115.06.1966
50Оржицький Ігор Олександрович195805.10.2014
51Очеретянова Тетяна Іванівна196303.12.2015
52Перевозник (Литвиненко Анастасія Юріївна199227.10.2016
53Перепеляк Іван Михайлович194330.05.1980
54Підкопай Олександр Миколайович195806.03.2018
55Підлісна Ольга Вікторівна196027.10.2016
56Пінченко Віктор Михайлович19492008
57Полянецький Віктор Анатолійович195102.09.2003
58Почепцов Євген Валентинович195003.03.2017
59Рафаїлова (Арсенова) Анжела Арсенівна196318.10.2018
60Рисцов В'ячеслав Олександрович194624.12.2003
61Романовський В'ячеслав Євгенович194730.09.1997
62Садкова Ольга Іванівна195618.10.2018
63Саркісян Анаїд Патваканівна195624.12.2003
64Скидан Ярослав Анатолійович198825.04.2013
65Скребець Наталя Сергіївна196225.04.2013
66Слободяник (Ринкевич) Світлана Юріївна198927.10.2016
67Стожук Анатолій Петрович195516.01.1997
68Субота Володимир Якович195630.09.1997
69Супруненко Ніна Антонівна195329.09.1994
70Таран Галина Павлівна195218.10.2018
71Тараненко Ольга Степанівна195729.09.1994
72Козуліна Мар'яна Сергіївна (Марко Терен)198726.10.2016
73Тимченко Антоніна Олександрівна198528.02.2005
74Тихонова Ольга Василівна198528.02.2005
75Тільна Ольга Анатоліївна197824.12.2003
76Ткаченко Ганна Панасівна194907.02.2011
77Ткачова Юлія Валеріївна197631.10.2019
78Тома Леонід Васильович195030.05.1983
79Хворост Люцина Володимирівна198223.10.2012
80Чернишова Олена Юріївна195417.02.2004
81Шевцова Анастасія Сергіївна199027.10.2016
82Шелковий Сергій Костянтинович194717.01.1990
83Шердиць Костянтин КостянтиновичХХХХ06.03.2018-Довідник-2013
84Щербань Дмитро Іванович195103.12.2015
85Щиголева Світлана Олександрівна198431.10.2019
86Якименко Олена Олександрівна198528.02.2005
87Янковська Анастасія Володимирівна198628.02.2005

Померлі та колишні члени

[ред. | ред. код]

Вибули:

  1. Багірова Лала Гамлетівна 1988 р.н., НСПУ від 20.02.2005, втрачено зв'язок
  2. Боровий Василь Іванович (1923—2014) СПУ від 27.09.1990, помер 13.11.2014
  3. Брюґґен Володимир Олександрович (1932—2018) СПУ від 03.09.1965, помер 19.07.2018
  4. Гопцій Микола Пилипович (1938—2017) НСПУ від 27.10.2004, помер 09.11.2017
  5. Гулаков Павло Захарович (1947—2013), НСПУ від 2003, помер 03.12.2013
  6. Добриніна Вікторія Борисівна 1950 р.н., СПУ від 19.09.1995, виїхала, втрачено зв'язок
  7. Доценко Лідія Григорівна (1941—2021) НСПУ від 16.01.1997, померла 28.02.2021
  8. Дяченко Валерій Петрович (1951—2021) СПУ від 15.04.1983, помер 05.10.2021
  9. Жихарєв Олег Вікторович (1941-ХХХХ) СПУ від 29.04.1974, помер у 20-х рр.
  10. Замалєєв Саліх Шакирович (1921—2009), НСПУ від 2001, помер 01.06.2009
  11. Замєсов Валерій Федорович (1939—2011), НСПУ від 1998, помер 06.04.2011
  12. Кириченко Віктор Олексійович (1941—2017) НСПУ від 25.12.2006, помер 13.06.2017
  13. Ковальова Олександра Прокопівна (1948—2024) НСПУ від 30.05.1983, померла 24.09.2024
  14. Козак Микола Іванович (поет) (1941—2019) НСПУ від 26.03.2003, помер 14.06.2019
  15. Лопатін Вукол Вуколович (1929—2010) СПУ від 30.05.1980, помер 15.12.2010
  16. Львович Майя Давидівна (1933—2015) СПУ від 18.09.1984, померла 13.07.2015
  17. Маковійський Костянтин Петрович (1945—2020) НСПУ від 02.09.2003, помер 03.07.2020
  18. Марченко Олекса Андрійович (1937—2010) НСПУ від 2002, помер 20.03.2010
  19. Маслов Іван Степанович (1939—2015) СПУ від 26.06.1981, помер 20.05.2015
  20. Мельницька Інна Володимирівна (1925—2020) НСПУ від 09.12.1997, померла 11.11.2020
  21. Михайлин Ігор Леонідович (1953—2023) НСПУ від 23.04.1998, помер 04.05.2023
  22. Мироненко Іван Андрійович (1949—2008) СПУ від 1989, помер 19.12.2008
  23. Мінаков Станіслав Олександрович 1959 р.н., СПУ від 29.09.1994, виключений 2014
  24. Мінакова Анна Станіславівна 1985 р.н., НСПУ від 28.02.2005, виключена 2014
  25. Мірошниченко Анатолій Михайлович (1939—2020) НСПУ від 27.04.2004, помер 16.02.2020
  26. Мірошниченко Іван Єгорович (1936—2006) СПУ від 1970, помер 11.12.2006
  27. Олефіренко Михайло Миколайович (1945—2016) НСПУ від 01.10.1996, помер 09.09.2016
  28. Пашков Іван Григорович (1936—2010) НСПУ від 2000, помер 10.11.2010
  29. Пенчуков Володимир Андрійович (1948-ХХХХ) НСПУ від 28.09.1999, помер у 20-х рр.
  30. Перерва Анатолій Антонович (1949—2018) СПУ від 22.01.1979, помер 24.03.2018
  31. Пивовар Микола Микитович (1940—2011) НСПУ від 21.10.2005, помер 2011
  32. Побелян Микола Федорович (1948—2017) НСПУ від 29.03.2001, помер 17.12.2017
  33. Рахліна Марлена Давидівна (1925—2010) СПУ від 1992, померла 05.06.2010
  34. Родіонов Володимир Олександрович (1940—2018) СПУ від 06.03.1990, помер 31.12.2018
  35. Самойлов Василь Петрович (1926—2007) СПУ від 1982, помер 2007
  36. Силка Павло Іванович (1924—2007) НСПУ, помер 2007
  37. Стадниченко Юрій Іванович (1929—2009) СПУ від 1962, помер 28.08.2009
  38. Стальний Володимир Іванович (1947-ХХХХ) СПУ від 14.05.1996, помер у 20-х рр.
  39. Тимченко Віктор Петрович (1930—2023) СПУ від 26.11.1959, помер 15.12.2023
  40. Усенко Олександр (ХХХХ-2018) НСПУ від 03.12.2015, помер 30.12.2018
  41. Філатов Аркадій Павлович (1938—2021) НСПУ від 20.06.2003, помер 19.12.2021

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ХАРКІВООНСПУ. YouControl. Процитовано 15 лютого 2021.
  2. ↑ Деркачова Ольга. Ясочка української літератури. — 2015.
  3. ↑ Сокіл Василь. Здалека до близького // Сучасність. — Мюнхен, 1981. — № 2 (242) (лютий). — С. 104-116.
  4. ↑ Минаков, Станислав (21.08.2007). Харьков: признаки жизни [Харків: ознаки життя]. Новая карта русской литературы (рос.).
  5. ↑ Мельников, Ростислав; Цаплин, Юрий (07.09.2007). Северо-Восток Юго-Запада: О современной харьковской литературе [Північний схід Південного заходу: Про сучасну харківську літературу]. Новая карта русской литературы (рос.).
  6. ↑ Мельників, Ростислав (14 лютого 2014). «БЕРЕЗІЛЬ» ТА ПРИЧИНИ ІСТЕРИКИ НАУМЕНКА. Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України.
  7. ↑ Субота, Володимир (24 червня 2013). «БЕРЕЗІЛЬ» І ДОВКОЛА НЬОГО. Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України.
  8. ↑ Кому потрібен журнал «Березіль»?. Сайт Української літературної газети. 17.07.2013.
  9. ↑ Гривінський, Роман (19 лютого 2015). «Березіль»: замах на вбивство. Газета «День».
  10. ↑ Відбулось чергове засідання Секретаріату Національної спілки письменників України. Офіційний сайт Національної спілки письменників України. 30.12.2021.
  11. ↑ Відбулося чергове засідання Правління Національної спілки письменників України. Офіційний сайт Національної спілки письменників України. 29.10.2021.
  12. ↑ Премія Читомо: результати технічного відбору. Читомо. 25.09.2023.
  13. ↑ Юрій Ларін (25.11.2024). Окупанти пошкодили історичну будівлю спілки письменників України в Харкові (ФОТОФАКТ). Думка.
  14. ↑ Тимченко, Антоніна (10 травня 2018). Чи молода «Молода Слобожанщина»? (інтерв'ю з Юрієм Чайкою). Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України. Уперше фестиваль “Молода поезія” пройшов у Харкові 1995 року. Він був складовою частиною так званої “Декади творчої молоді”
  15. ↑ Антоніна Тимченко (29.05.2019). У Харкові відбувся літературний фестиваль «Молода Слобожанщина». Офіційний сайт Національної спілки письменників України.
  16. ↑ На Харківщині відбувся Обласний літературний семінар «Молода Слобожанщина». Офіційний сайт Національної спілки письменників України. 30.10.2021.
  17. ↑ Юлія Гуш (10 листопада 2013). У Харкова тепер є свій письменницький альманах. Справжня Варта.
  18. ↑ Альманах “КВАРТАЛИ”. Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України. 24 грудня 2014.
  19. ↑ Журнал “Харків. Lit”. Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України.
  20. ↑ Обласна літературна премія імені Тані Шамрай. Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України. 27 червня 2014.
  21. ↑ МІЖНАРОДНА СЛОВ’ЯНСЬКА ПОЕТИЧНА ПРЕМІЯ – 2016. Сайт Харківської обласної організації Національної спілки письменників України.
  22. ↑ Національна спілка письменників України : Біобібліографічний довідник / Головн. ред. Василь Клічак. — К. : Український письменник, 2023. — 1008 с., — ISBN 978-966-579-0571-1. — С. 504.
  23. ↑ Члени НСПУ. Writers.in.ua.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Харківська_обласна_організація_НСПУ&oldid=44014071