Mansyu Ki-79
| Mansyu Ki-79 | |
|---|---|
 | |
| Призначення: | Навчальний літак |
| Перший політ: | 1942 |
| Прийнятий на озброєння: | 1942 |
| Знятий з озброєння: | 1945 |
| Період використання: | 1942–1945 |
| На озброєнні у: |  Імперська армія Японії |
| Виробник: | Mansyu |
| Всього збудовано: | ~ 1500 |
| Екіпаж: | 1 особа |
| Крейсерська швидкість: | 286 км/год |
| Максимальна швидкість (МШ): | 340 км/год |
| Дальність польоту: | 920 км |
| Практична стеля: | 5 600 м |
| Довжина: | 7,85 м |
| Висота: | 3,00 м |
| Розмах крила: | 11,50 м |
| Площа крила: | 18,56 м² |
| Двигуни: | Hitachi Ha-13 aI, 510 к.с. |
| Кулеметне озброєння: | 1 x 7,7-мм кулемет |
Mansyu Ki-79 — серійний навчальний літак Імперської армії Японії періоду Другої світової війни.
Літак Nakajima Ki-27, який непогано зарекомендував себе під час японсько-китайської війни, на початок війни на Тихому океані вже безнадійно застарів. Було прийняте рішення розробити на його базі навчальний літак для заміни застарілих біпланів Tachikawa Ki-9 та Tachikawa Ki-17, а також Tachikawa Ki-55. 225 літаків було переобладнано в навчальні з модифікацій Ki-27b та Ki-27-KAI. Але виробничі потужності заводів Nakajima були зайняті випуском нових винищувачів Nakajima Ki-43, тому випуск навчальних літаків перенести в Маньчжурію, на фірму «Mansyu».
Інженери фірми Mansyu у 1942 році розробили на базі Ki-27 навчальний літак, який отримав назву Ki-79. Основною відмінністю цього літака від прототипу було використання менш потужного двигуна Hitachi Ha-13a потужністю всього 510 к.с., оскільки фірма Nakajima не могла задовольнити потреби у двигунах Nakajima Ha-13. Внаслідок цього швидкість зменшилась до 340 км/г (на 135 км/г порівняно з прототипом Ki-27 KAI).
Одразу було розроблено два варіанти літака - одномісний тренувальний Ki-79a та двомісний навчально-тренувальний Ki-79b. Обидва варіанти літака були суцільнометалевими низькопланами з шасі, яке не складалось. Кабіна була відкритою.
У 1944 році, коли Японія стала гостро відчувати брак ресурсів, зокрема, дюралю були випущені спрощені варіанти літака, які отримали позначення Ki-79с і Ki-79d відповідно. В них використовувався сталевий каркас, обшитий авіаційною деревиною. На літаки встановлювались дешевші двигуни Hitachi Ha-23 22/24, внаслідок чого швидкість зменшилась до 280 км/г.[1]
Всього було випущено близько 1500 літаків усіх модифікацій.
- Екіпаж: 1 чоловік
- Довжина: 7,85 м
- Висота: 3,00 м
- Розмах крил: 11,50 м
- Площа крил: 18,56 м²
- Маса пустого: 1 300 кг
- Двигуни: 1 х Hitachi Ha-13 aI
- Потужність: 510 к. с.
- Максимальна швидкість: 340 км/г
- Крейсерська швидкість: 286 км/г
- Дальність польоту: 920 км
- Практична стеля: 5 600 м
- Кулеметне: 1 x 7,7-мм кулемет
- Ki-79a — одномісний тренувальний літак
- Ki-79b — двомісний навчально-тренувальний літак
- Ki-79c — одномісний тренувальний літак, спрощений варіант Ki-79a
- Ki-79d — двомісний навчально-тренувальний літак, спрощений варіант Ki-79b
Оскільки літаки Ki-79 випускались у значних кількостях, ними були переоснащені льотні школи в Сендаї та Тачіраї, а також Академія армійської авіації. Наприкінці війни частина літаків Ki-79 використовувалась для атак камікадзе, оскільки курсантам льотних шкіл не треба було перевчатись на інші літаки.
Оскільки Ki-79 випускались в Харбіні в Маньчжурії, велика кількість їх була захоплена радянськими військами і згодом передана у навчальні підрозділи ВПС Китаю. Як інструкторів використовували полонених японських льотчиків. Літак прослужив у ВПС Китаю до початку Корейської війни.
Також певна кількість літаків була захоплена на територіях, окупованих Японією - Філіппінах, Яві, Суматрі, Сінгапурі, де вони також використовувались як навчальні.
На даний час один вцілілий екземпляр Ki-79 знаходиться в музеї збройних сил Індонезії в Джакарті[2].
- Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9.
- Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть третья: Накадзима-Тачикава. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996
- Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. (англ.)
- ↑ Francillon, 1970, с. 486.
- ↑ "Mansyu Ki-79b at the ABRI Satria Mandala Museum." [Архівовано 26 листопада 2010 у Wayback Machine.] pacificwrecks.com. Retrieved: 22 July 2010.
| Літаки Японської Імперської армії | ||
|---|---|---|
| Винищувачі | Ki-5 • Ki-8 • Ki-10 • Ki-11 • Ki-12 • Ki-18 • Ki-27 • Ki-28 • Ki-33 • Ki-37 • Ki-38 • Ki-39 • Ki-43 • Ki-44 • Ki-45 • Ki-58 • Ki-60 • Ki-61 • Ki-62 • Ki-63 • Ki-64 • Ki-65 • Ki-69 • Ki-73 • Ki-75 • Ki-80 • Ki-81 • Ki-83 • Ki-84 • Ki-87 • Ki-88 • Ki-93 • Ki-94 • Ki-96 • Ki-98 • Ki-99 • Ki-100 • Ki-101 • Ki-103 • Ki-104 • Ki-106 • Ki-108 • Ki-109 • Ki-112 • Ki-113 • Ki-116 • Ki-117 • Ki-118 • Ki-200 • Ki-201 • Ki-202 |  · |
| Бомбардувальники | ||
| Штурмовики | ||
| Розвідники | ||
| Транспортні літаки | ||
| Навчальні літаки | ||
| Літаки спеціального призначення | ||
| Планери | ||
