Аарон Чехановер
Аарон Чехановер אהרן צ'חנובר | |
---|---|
пол. Aaron Ciechanower | |
Народився | 1 жовтня 1947 (77 років) Хайфа, Підмандатна Палестина |
Місце проживання | Ізраїль |
Країна | Ізраїль |
Діяльність | біохімік, хімік, лікар, педагог, викладач університету |
Alma mater | Єврейський університет |
Галузь | Біохімія |
Заклад | Техніон |
Науковий ступінь | доктор філософії і професор |
Вчителі | Авраам Гершко |
Членство | Папська академія наук Ізраїльська академія природничих і гуманітарних наук Китайська академія наук Американська академія мистецтв і наук Європейська організація молекулярної біології Леопольдина Європейська академія[1] Американське філософське товариство Національна академія наук США |
Відомий завдяки: | Убіквітин-залежний протеоліз |
Брати, сестри | Joseph Ciechanoverd |
Нагороди | Нобелівська премія з хімії (2004) Премія Альберта Ласкера (2000) Премія Ізраїлю (2003) |
Висловлювання у Вікіцитатах Аарон Чехановер у Вікісховищі |
Аарон Чехановер (івр. אהרן צ'חנובר; нар. 1 жовтня 1947, Хайфа, Підмандатна Палестина) — ізраїльський біохімік, найбільш відомий за відкриття, разом з Авраамом Гершко та Ірвіном Роузом, убіквітин-залежного протеолізу, за що ці вчені отримали Нобелівську премію з хімії 2004 року. Іноземний член Національної академії наук України[2]
Батьки Чехановера переїхали до Палестини з Польщі ще до Другої світової війни. Аарон народився 1 жовтня 1947 року в Хайфі. Він закінчив в 1971 році Єрусалимський єврейський університет з дипломом бакалавра, в 1974 році в лікарні Хадасса цього ж університету здобув медичну освіту. Захистив дисертацію з біохімії в 1982 році в Ізраїльському інституті технології (Техніоні) в Хайфі, де й продовжує працювати.
З 1976 року працював під керівництвом Авраама Гершко над проблемою лізосом-незалежного внутріклітинного протеолізу, використовуючи як модель ретикулоцити, клітини-попередники еритроцитів, в яких відсутні лізосоми. Дослідження привели до відкриття убіквітин-залежного протеолізу, тобто ролі убіквітину в клітинній системі деградації білків в протеосомах.
- Ciechanover, A., Hod, Y. and Hershko, A. (1978). A Heat-stable Polypeptide Component of an ATP-dependent Proteolytic System from Reticulocytes. Biochem. Biophys. Res. Commun. 81, 1100—1105.
- Ciechanover, A., Heller, H., Elias, S., Haas, A.L. and Hershko, A. (1980). ATP-dependent Conjugation of Reticulocyte Proteins with the Polypeptide Required for Protein Degradation. Proc. Natl. Acad. Sci. USA 77, 1365—1368.
- Hershko, A. and Ciechanover, A. (1982). Mechanisms of intracellular protein breakdown. Annu. Rev. Biochem. 51, 335—364.
- ↑ www.ae-info.org
- ↑ Аарон Чехановер Національна академія наук України
- Біографія на сайті Нобелевського комітету [Архівовано 16 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Аарон Чехановер // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Це незавершена стаття про біохіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 1 жовтня
- Народились 1947
- Доктори філософії
- Члени Папської академії наук
- Члени Ізраїльської академії природничих і гуманітарних наук
- Академики Китайської академії наук
- Члени Американської академії мистецтв і наук
- Члени Леопольдини
- Члени Європейської академії
- Члени Американського філософського товариства
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Лауреати Нобелівської премії з хімії
- Нагороджені медаллю імені сера Ганса Кребса
- Ізраїльські біохіміки
- Випускники Єврейського університету в Єрусалимі
- Лауреати премії Ласкера
- Уродженці Хайфи