Антал Серб

Антал Серб
угор. Szerb Antal
Псевдо	A. H. Redcliff
Народився	1 травня 1901(1901-05-01) Будапешт, Австро-Угорщина
Помер	27 грудня 1945(1945-12-27) (44 роки) Balfd, Шопрон
Поховання	Керепеші
Громадянство	Угорщина
Діяльність	вчений, письменник, прозаїк, перекладач
Галузь	Угорська література
Alma mater	Піаристська гімназія Будапештаd (1919) і Будапештський університет (1924)
Знання мов	угорська
Заклад	Nyugatd і Magyar Nemzet
Роки активності	1920—1944
Нагороди	премія Баумгартенаd (1935) премія Угорської спадщиниd (2007)
IMDb	ID 0844005
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

|Фото=

Антал Серб (угор. Szerb Antal; *1 травня 1901, Будапешт — †27 грудня 1945, Балф) — угорський вчений і письменник, один з найбільших угорських літературних діячів XX століття.

Життя і творчість

Серб народився в 1901 в сім'ї асимільованих юдеїв у Будапешті. Вивчав угорську, німецьку і пізніше англійську мови, в 1924 отримав докторський ступінь. З 1924 по 1929 жив у Франції і Італії, також провів рік в Лондоні, Англія, з 1929 по 1930.

Будучи студентом, опублікував есе про Георга Тракля і Стефана Георге, і швидко заслужив репутацію солідного вченого, випустивши кілька літературних досліджень творчості Вільяма Блейка, Генріка Ібсена та інших письменників. У 1933 був обраний президентом Угорської літературної академії. У 1934 опублікував свій перший роман, «Легенда Пендрагону», заснований на особистому досвіді життя в Британії. Його другий і найвідоміший роман, «Подорожній і місячне сяйво», вийшов в 1937. У тому ж році він отримав посаду професора літератури в Сегедському університеті. Двічі, в 1935 і 1937, був удостоєний премії Баумгартена. Перекладав з англійської, французької, італійської мов.

У 1941 Серб опублікував працю «Історія світової літератури», яка залишається актуальною і в даний час. Він також опублікував том з теорії роману і книгу про історії угорської літератури. Неодноразово отримуючи можливість уникнути антисемітських переслідувань (аж до кінця 1944), волів залишитися в Угорщині, де в 1942 вийшов його останній роман «Олівер VII».

Протягом 1940-х Серб зіткнувся зі зростаючою ворожістю через єврейське походження. У 1943, «Історія світової літератури» Серба була включена в список заборонених творів. В період комуністичного правління роман також піддавався цензурі.

Вибрані твори

• A magyar újromantikus dráma, 1927
• A harmadik torony, 1936
• Az udvari ember, 1927
• William Blake, 1928
• Az angol irodalom kistükre, 1929
• Az ihletett költő, 1929
• Magyar preromantika, 1929
• Vörösmarty-tanulmányok, 1929
• Cynthia, 1932
• A magyar irodalom története, 1934 («Історія угорської літератури»)
• Легенда Пендрагону1934
• Szerelem a palackban, 1935
• Budapesti útikalauz marslakók számára, 1935
• A harmadik torony, 1936
• Hétköznapok és csodák, 1936
• Подорожній і місячне сяйво 1937
• Don't say… but say…, 1939
• A világirodalom története, 1941 («Історія світової літератури»)
• VII. Olivér, 1943
• A királyné nyaklánca, 1943
• Száz vers, 1943/1944

Джерела

• Makkai Sándor: Előszó. In: Sz. A: Magyar irodalomtörténet. Kv. 1934. I. 5–6.
• Méliusz József: Szerb Antal. Utunk, 1947/5.
• Poszler György: Intellektualitás és élmény Szerb Antal pályakezdésében. Irodalomtörténet, 1962. (50. évf.) 3-4. sz. 382—397. old.
• Kunszery Gyula: A Magyar irodalomtörténet ebek harmincadján. Irodalomtörténet 1970. 145—158.
• Szemlér Ferenc: Szerb Antal emlékezete. Igaz Szó 1970/1.
• Poszler György, Szerb Antal, Budapest, 1973.
• Havasréti József, Szerb Antal, Budapest, 2013

Посилання

• Szerb Antal művei műfordításokban [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — Bábel Web Antológia