Перейти до вмісту

Фрідьєш Карінті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Фрідьєш Карінті
угор. Karinthy Frigyes Ernő
Ім'я при народженніугор. Karinthy Frigyes Ernő
Народився25 червня 1887(1887-06-25)[1][2][…]
Будапешт, Австро-Угорщина[1]
Помер29 серпня 1938(1938-08-29)[1][4][…] (51 рік)
Шіофок, Шомодь, Угорщина
·інсульт
ПохованняКерепеші
Країна Угорщина
Діяльністьписьменник, гуморист
ЗакладNyugatd і Pesti Naplód
Мова творівугорська
Magnum opusQ109730981?, Q1316638? і Így írtok tid
Конфесіялютеранство
Брати, сестриAda Karinthid і Emmy Karinthyd
У шлюбі зЕтель Юдікd і Аранка Бемd
ДітиGábor Karinthyd і Ferenc Karinthyd
Автограф
CMNS: Фрідьєш Карінті у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Фрідьєш Карінті (угор. Karinthy Frigyes Ernő; *25 червня 1887, Будапешт — †29 серпня 1938, Шіофок) — угорський письменник, один з найпопулярніших авторів в Угорщині перших десятиліть XX століття. Відомий в першу чергу як гуморист, але писав також твори психологічного і наукового характеру.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї єврейського походження, в шестирічному віці втратив матір. Навчався природничих наук та математики, потім відвідував медичний інститут, але в підсумку став журналістом. Дебютував в 1902 пародією на Жюля Верна «Весільна подорож до центру землі». Був пов'язаний з журналом угорських модерністів «Нюгат» (Захід). Дружив з Деже Костолані і Ґезой Чатом. Захоплювався Стріндбергом, цікавився Фрейдом, авіацією і кіно. Неперевершений фантазер і дотепник, був улюбленцем літературних кафе і журнальних редакторів. У 1936 переніс в Швеції складну черепно-мозкову операцію. Помер від крововиливу в мозок, нахилившись зав'язати шнурки.

Творчість

[ред. | ред. код]

Письменник надзвичайної творчої активності і різнобічності, автор віршів, гуморесок і пародій, фантастико-сатиричних новел і повістей, романів і драм, перекладач Алана Мілна і Джонатана Свіфта.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • Esik a hó/ Снегопад (1912, книга віршів)
  • Görbe tükör/ Криве зеркало (1912)
  • Így írtok ti/ Ви пишете так (1912)
  • Találkozás egy fiatalemberrel/ (1913)
  • Utazás Faremidóba/ Подорож до Фа-ре-мі-до(1915)
  • Tanár úr, kérem (1916)
  • A bűvös szék/ Чарівне крісло (1918)
  • Krisztus és Barabás/ Христос і Варрава (1918)
  • Capillária/ Капілларія (1921)
  • Kötéltánc/ Танець на проволоці (1923)
  • Nem mondhatom el senkinek/ Це я не можу сказати нікому (1930, книга віршів)
  • Mennyei riport/ Повідомлення із раю (1937 роман)
  • Utazás a koponyám körül/ (1937)
  • Üzenet a palackban/ Лист в пляшці (1938)

Спадщина і визнання

[ред. | ред. код]

Сім'я Карінті чимало дала угорській культурі: одна з сестер Фрід'єша Карінті стала художницею, друга говорила на декількох мовах, допомагала йому перекладати Мілна і Свіфта. Його син Ференц (1921-1992) теж був відомим письменником.

Карінті не раз згадує в своїх листах Кафку. Книги письменника перекладені на англійську, французьку, німецьку, іспанську, данську, польську, чеську, японську та інші мови. На основі його щоденника угорський композитор Дьордь Коша написав «Карінті-кантату». Багато творів Карінті екранізовані, в екранізації автобіографічного роману «Подорож навколо власного черепа» (1970) роль автора зіграв Золтан Латинович.

Карінті є автором назви угорської мовної гри есперенте.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фрідьєш Карінті

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118882635 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  3. ↑ NooSFere — 1999.
  4. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Фрідьєш_Карінті