Лайош Зілахі

Лайош Зілахі
Народився	27 березня 1891(1891-03-27)[…]  Салонта, Біхор, Румунія
Помер	1 грудня 1974(1974-12-01)[…] (83 роки)  Новий Сад, СР Сербія, СФРЮ
Поховання	Керепеші
Країна	Угорщина  США
Діяльність	письменник, журналіст, прозаїк-романіст, драматург, публіцист, перекладач, сценарист, кінорежисер
Сфера роботи	література
Alma mater	Будапештський університет (1910-ті)
Заклад	Nyugatd
Членство	Товариство Кішфалудіd і Угорська академія наук
Родичі	István Bárczyd
Лайош Зілахі у Вікісховищі

Лайош Зілахі (угор. Zilahy Lajos; 27 березня 1891 — 1 грудня 1974) — угорський прозаїк і драматург. Народився в теперішньому місті Салонта (зараз в Румунії) в Трансільванії, яка тоді була частиною Королівства Угорщини, частини Австро-Угорщини. Зілахі вивчав право в університеті Будапешта. Під час Першої світової війни був поранений на Східному фронті — досвід, який згодом вплинув на його бестселер Двоє ув'язнених (Két fogoly).

Лайош Зілахі брав активну участь у розвитку кіно. Його роман Щось дрейфує на воді (Valamit Visz ВІЗ) був двічі фільмований. Його п'єса Генерал стала фільмами у 1930 та 1931.

Був редактором артжурналу Híd (Міст) у 1940—1944. Видання критикувало як фашизм, так і комунізм. У 1939 році Зілахі створив кіностудію під назвою Pegazus, де пропрацював до кінця 1943. У 1944 році вийшла його п'єса Tornyok (Дерев'яні вежі), котра була заборонена цензурою.

Лайош Зілахі став генеральним секретарем Угорського ПЕН-клубу, але його ліберальні погляди конфліктували спочатку з режимом Горті, а пізніше з комуністичним правлінням, тож у 1947 році письменнику довелося залишити Угорщину. Він переїхав до США, де закінчив A Dukay család, трилогію романів про уявну аристократичну угорську фамілію та її історію з часів Наполеона до сучасної Югославії.

Помер в місті Новий Сад, Сербія, частина Югославії.

Деякі з його романів перекладено болгарською, хорватською, чеською, данською, голландською, англійською, естонською, фінською, французькою, німецькою, італійською, японською, польською, румунською, сербською, словацькою, іспанською (переважно), шведською та турецькою, а деякі з його п'єс — німецькою, італійською та іспанською. Видання коротких оповідань доступні іспанською мовою, і деякі з його коротких оповідань перекладено на болгарською, хорватською, англійською, естонською, французькою, німецькою, італійською, польською, португальською, словацькою, іспанською та шведською.

Публікації

• Zilahy Lajos versei 1914—1916 Beöthy Zsolt előszavával (1916);
• Az ökör és más komédiák (1920);
• Halálos tavasz (1922);
• Szépapám szerelme (1922);
• A jégcsap (1923);
• Hazajáró lélek (1923);
• Az ezüstszárnyú szélmalom (1924);
• Süt a nap (1924);
• Csillagok (1925);
• Zenebohócok (1925);
• Két fogoly (1926);
• A világbajnok (1927);
• Valamit visz a víz (1928);
• A fehér szarvas (1929);
• Versek (1929);
• Leona (1930?);
• Úrilány (1932?);
• A lélek kialszik (1932);
• A tésasszony (1932);
• Tűzmadár (1932);
• Fehér hajó (1932?);
• A tizenkettedik óra (1933);
• Az utolsó szerep (1935);
• A fegyverek visszanéznek (1936);
• Szűz és gödölye (1937);
• Gyümölcs a fán (1938);
• Kisebb elbeszélések (1939);
• A földönfutó város (1939);
• Csöndes élet (1941);
• Szépanyám (1943);
• Fatornyok (1943);
• Ararát (1947);
• A Dukay család (1967–68).

Джерела

• Твори
• Giffuni, Cathe (1988) "Lajos Zilahy: A Bibliography, " Hungarian Studies 4/2.