Імре Мадач
| Імре Мадач | ||||
|---|---|---|---|---|
угор. Madách Imre  | ||||
 | ||||
| Народився | 21 січня 1823[1][2][…] Долна Стрегова, Угорське королівство, Австрійська імперія[3][4] | |||
| Помер | 5 жовтня 1864[5][6][7] (41 рік) Долна Стрегова, Угорське королівство, Австрійська імперія[3][4] | |||
| Країна |  Угорщина | |||
| Діяльність | поет, письменник, драматург, політик | |||
| Сфера роботи | Угорська література[8] | |||
| Alma mater | Будапештський університет (1840) | |||
| Мова творів | угорська | |||
| Членство | Угорська академія наук | |||
| Партія | Resolution Partyd[9] | |||
| Мати | Anna Majthényid | |||
| У шлюбі з | Erzsébet Fráterd | |||
| Діти | Aladár Madáchd | |||
|
| ||||
 Імре Мадач у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Імре Мадач (угор. Madách Imre, 20 січня 1823, Альшострегова, Королівство Угорщина — 5 жовтня 1864) — угорський поет, філософ і драматург. Автор віршованої філософської драми «Трагедія людини» (1861), яка входить до топ-10 найбільш перекладаних у світі[10].
Народився в містечку Альшострегова (Alsósztregova), Королівство Угорщина (нині — село Долна Стрегова, Банськобистрицький край, Словаччина) у 1823 році, в дворянській сім'ї. У 1837 році почав навчання в університеті Пешта. У 1842 році офіційно став юристом. На початку 1850-х роках сидів у в'язниці за політичні виступи; у 1860 році був обраний депутатом в угорський Сейм. У 1840 році видав ліричну збірку «Lantvirágok» (1840), за якою пішов цілий ряд ліричних віршів і критичних етюдів, пародія у віршах «А civilizátor» (1859) і драми «Jo nev es ereny», «Commodus», «Mária királynő»(1840—1855), «Csák végnapjai»(1843—1861), «Férfi és nő» (1843). У 1860 році закінчив роботу над «Людською трагедією» («Трагедія людини»), своїм найкращим твором; у зв'язку з ним написані трагедія «Мойсей» (Mózes, 1860—1861) і гумористичний уривок «Tündérálom» (1864).
«Трагедія людини» присвячена зображенню долі людства, котра виражена символічними Адамом і Євою. Люцифер, незадоволений світобудовою і бажаючий поселити в серці Адама песимістичну байдужість до життя, показує йому сон, про те, що життя людства — це «суєта суєт і томління духу».
В обробці Paulay (1883) «Трагедія людини», поставлена вперше на сцені національного театру в 1883 році, стала однією з найулюбленіших п'єс серйозного репертуару в Угорщині. Екранізована відомим аніматором М. Янковичем[ru] у 2011 [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.].
- Lantvirágok (1840)
- Mária királynő (1840—1855) olvasható változat [Архівовано 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Férfi és nő (1843) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Csák végnapjai (1843—1861) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Vadrózsák (1844)
- Az ember tragédiája (1859—1860) olvasható változat [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- A civilizátor (1859) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Mózes (1860—1861) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
- Tündérálom (töredék) [Архівовано 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] (1864)
- Madách Országgyűlési beszédei [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Madách Imre összes költeménye [Архівовано 25 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Человеческая трагедия. Драматическая поэма. / Перевод с венгерского и предисловие З. Крашенинниковой. — СПб.: Издание товарищества Знание, 1905.
- Трагедия человека: Пьеса / Перевод с венгерского Леонида Мартынова. — М., 1964.
- Трагедия человека. / Издание подготовил Ю. П. Гусев. — М.: Наука, 2011.
- Імре Мадач. Трагедія людини: драматична поема / пер. з угорськ. М. Лукаша. — Київ: Дніпро, 1967. — 252 с.[11]
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ а б в Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
- ↑ а б Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Dániel B., József P., Judit P. Képviselők és főrendek a dualizmus kori Magyarországon — Líceum Kiadó, 2020. — С. 233. — 639 с. — ISBN 978-963-496-144-4
- ↑ Most Translated Books by Country [Архівовано 27 серпня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Мадач, Імре (1967). Трагедія людини. Дніпро. Архів оригіналу за 19 лютого 2020.
