Лайош Надь

Лайош Надь
угор. Nagy Lajos
Могила письменника
Народився	5 лютого 1883(1883-02-05) Апоштаг
Помер	28 жовтня 1954(1954-10-28) (71 рік) Будапешт
Поховання	Керепеші
Громадянство	Угорщина
Діяльність	письменник, журналіст
Заклад	Nyugatd
Мова творів	угорська
Роки активності	1907—1954
Жанр	прозаїк
У шлюбі з	Boris Szegedid
Нагороди	Премія імені Кошута (1948) премія Баумгартенаd (1932) премія Баумгартенаd (1935) премія Баумгартенаd (1938)
Лайош Надь у Вікісховищі

|Примітки=

Лайош Надь (угор. Nagy Lajos; 5 лютого 1883, Апоштаг — 28 жовтня 1954, Будапешт) — угорський письменник, близький до модерністів; журналіст та редактор часописів. Після Другої світової війни колаборував із комуністичним режимом.

Біографія

Народився поза шлюбом, його мати Юлія Надь була покоївкою. Виховувався в основному бабусею і дідусем. У 1901 закінчив середню школу, потім працював учителем математики і фізики, підробляв у юридичній фірмі і приватним репетитором у дітей з багатих сімей, навчався в коледжі, де студіював право; 1906 певний час працював помічником районного судді, але диплом юриста так і не отримав.

Перші твори опублікував перебуваючи в Соціал-демократичній партії Népszava («Непсава»), потім зблизився з колом письменників, пов'язаних з модерністським журналом Nyugat («Нюгат»). 1907 опублікував перший роман, з 1908 писав оповідання, присвячені проблемам повсякденного життя. 1915 призваний на військову службу на Першу світову війну, але не служив на передовій, а 1917 звільнений з військової служби через слабке здоров'я.

З 1918 редагував сатиричний журнал Bolond Istók, з 1922 по 1929 співпрацював в літературному журналі Nyugat, потім у виданнях Esti Kurir і Együtt; в 1920-х — 1930-х опублікував у них безліч власних оповідань і фейлетонів. У 1920-х зблизився із забороненою Угорською комуністичною партією. 1935 одружився. 1940, не маючи можливості жити тільки на доходи від літературної діяльності, відкрив власний книжковий магазин. 1945 вступив в Комуністичну партію Угорщини, ставши одним із найвідоміших угорських письменників 1950-ті.

Твори

• «Кішкунхалом» (1934),
• «Три угорських міста» (1935),
• «Маска села» (1937).

повісті

• «Учень» (1945),
• «Село» (1946).

автобіографічні романи

• «Бунтівник» (1949)
• «Втікач» (1954).

Нагороди

• в 1932, 1935 і 1938 був нагороджений Премією Баумгартена,
• в 1948 отримав Премію Кошута.

Посилання

• Статья в Magyar életrajzi lexikon (биографической венгерской энциклопедии). [Архівовано 21 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
• A magyar irodalom arcképcsarnoka [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Életrajza a virtuális kiállításon
• Képtelen természetrajz [Архівовано 30 червня 2016 у Wayback Machine.] letölthető a MEK oldalairól
• Nagy Lajos: Tízezer kilométer Oroszország földjén. Könyvismertető az 1989-es kiadásról.