Вулиця Генерала Миколи Арсенича
| Вулиця Генерала Миколи Арсенича Львів | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Миколи Арсенича |
| Колишні назви | |
| Обозова, Ляґерштрассе, Обозова, Обозна, Волощака | |
| польського періоду (польською) | Obozowa |
| радянського періоду (українською) | Обозова, Обозна, Волощака |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 90 м |
| Координати початку | 49°49′47.6″ пн. ш. 24°01′48.9″ сх. д. / 49.829889° пн. ш. 24.030250° сх. д. |
| Координати кінця | 49°49′45″ пн. ш. 24°01′49.7″ сх. д. / 49.82917° пн. ш. 24.030472° сх. д. |
| поштові індекси | 79011[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—6[2] |
| Навчальні заклади | дитяча школа естрадного мистецтва |
| Поштові відділення | ВПЗ № 11 (вул. Івана Франка, 91/93)[1] |
| Забудова | класицизм, модерн |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2375354 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Генерала Миколи Арсенича у Вікісховищі | |
Вулиця Генерала Миколи Арсенича — вулиця у Галицькому районі міста Львова[3][4], неподалік історичного центру міста. Сполучає вулиці Дмитра Вітовського та Зарицьких[5].
Виникла на межі XIX–XX століть. У 1901 році отримала назву вулиця Обозова. Протягом німецької окупації — Ляґерштрассе. У липні 1944 року на нетривалий час була повернена передвоєнна назва, а від 1946 року — вулиця Обозна.
1979 року отримала назву Волощака на честь поета-комуніста та радянського пропагандиста Андрія Волощака, що мешкав неподалік.
4 липня 2024 року сесією Львівської міської ради прийнято рішення декомунізувати та деколонізувати назву вулиці[6]. 18 липня того ж року розпорядженням голови Львівської обласної військової адміністрації вулицю було перейменовано на вулицю Генерала Миколи Арсенича, на честь творця військової контррозвідки ОУН — СБ ОУН, генерала безпеки УПА Миколи Арсенича-Березовського[7][8].
Вулиця Арсенича забудована переважно триповерховими будинками в архітектурних стилях класицизм та модерн.
№ 3 — власником будинку наприкінці 1910-х років був Ромуальд Вітвіцький[9], серед його постояльців були відомий польський фізик, метеоролог, доцент, професор фізики та метеорології Вищої рільничої школи та Академії рільництва у Дублянах (нині — Львівський національний аграрний університет) Казимир Шульц[pl][10][11] та польський поет Збіґнєв Герберт. Нині тут містяться продюсерський центр Наталки Карпи «Карпаратион», при якому діє дитяча школа естрадного мистецтва[12] та студія звукозапису «Euromix».
№ 4 — власницею будинку наприкінці 1910-х років була Сесілія Розвадовська та мешкали архітектор Тадеуш Врубель та професор ботаніки Львівського університету, доктор Теофіл Цєсєльський[13].
№ 5 — триповерхова кам'яниця. Тут мешкав польський науковець, професор, керівник Інституту порівняльної анатомії Львівського університету[14], доктор Казимир Квітнєвський[15].
№ 6 — триповерхова кам'яниця. Тут мешкали польський прозаїк, драматург, журналіст Роман Яворський[pl] та польський архітектор, викладач Промислової школи Іван Віктор Долинський[16].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 1 вересня 2024.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. gl.lv.court.gov.ua. Галицький районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 24 листопада 2024.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (А). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 15 липня 2024. Процитовано 24 листопада 2024.
- ↑ Вулиця Арсенича. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 24 листопада 2024.
- ↑ Андрій Москаленко (4 липня 2024). На сесії Львівської міської ради прийнято рішення щодо деколонізації та перейменування вулиць Львова. facebook.com. Архів оригіналу за 23 липня 2024. Процитовано 23 липня 2024.
{{cite web}}: Недійсний|статус-url=статус-url = live(довідка) - ↑ У Львові та області декомунізували ще 134 вулиці: перелік. 032.ua. 18 липня 2024. Архів оригіналу за 18 липня 2024. Процитовано 19 липня 2024.
{{cite web}}: Недійсний|статус-url=статус-url = live(довідка) - ↑ Орися Шиян (18 липня 2024). У Львові з'являться вулиці Любомира Романкова та Ігоря Юхновського. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 18 липня 2024. Процитовано 23 липня 2024.
{{cite web}}: Недійсний|статус-url=статус-url = live(довідка) - ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — S. 459.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — S. 420.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — S. 308.
- ↑ Дитяча школа естрадного мистецтва Karparation. schoolandcollegelistings.com. Процитовано 27 лютого 2021.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — S. 66, 359, 466, 550.
- ↑ Історія Університету. lnu.edu.ua. Львівський національний університет імені Івана Франка. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 16 квітня 2021.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — S. 238.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — S. 180.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 28. — 200 прим. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Волощака вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 133. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 14. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Галицьке передмістя та південно-східні околиці королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 195. — (Львівські вулиці і кам'яниці) — 1000 прим. — ISBN 978-617-629-076-6.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Волощака A. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 лютого 2021.