Вулиця Фурманська (Львів)
| Вулиця Фурманська Львів | |
|---|---|
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| Капелюшніцка, Фурманьска, Фурманштрассе | |
| польського періоду (польською) | Kapelusznicka, Furmańska |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 164 м |
| Координати початку | 49°50′37.88″ пн. ш. 24°1′32.35″ сх. д. / 49.8438556° пн. ш. 24.0256528° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′37.12″ пн. ш. 24°1′25.74″ сх. д. / 49.8436444° пн. ш. 24.0238167° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 1, 1а, 3—10, 12, 14[2] |
| Заклади культури | артгалерея Ірини Вишинської |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | класицизм, віденська сецесія[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Вулиця Фу́рманська — вулиця у Галицькому районі[4] міста Львова, у межах історичного центру міста. Сполучає проспект Свободи з вулицею Городоцькою.
- XVIII століття — 1871 рік — вулиця Капелюшніцка[5] названа так, мабуть через те, що на початку вулиці розташовувалася низка салонів-ательє капелюхів, зокрема салон «Кімелія», адже капелюхи (головні убори) свідчили про соціальний стан його власника.
- 1871 — листопад 1941 роки — вулиця Фурманьска [6], назва походить від пол. furman — візник. Фурмани обслуговували клієнтів готелів та декількох заїжджих дворів, що розташовувалися у кінці вулиці.
- листопад 1941 — липень 1944 роки — Фурманштрассе, назва походить від нім. Fuhrmann — візник)[6].
- сучасна назва — вулиця Фурманська від липня 1944 року[7].
В архітектурному ансамблі вулиці Фурманської присутні класицизм та віденська сецесія[3]. Пам'ятки архітектури національного та місцевого значення на вулиці Фурманській відсутні.
№ 1 — в будинку за Польщі працювало ательє дамських капелюхів «Кімелія»[3], перукарня Баруха Аксельрада[8]. Тут була синагога шинкарська або синагога «Гамельцор Гаісруелі» — синагога спілки рестораторів, офіціантів, власників кафе[9]. Нині тут перукарня, туристична агенція «Ельпіда» та піцерія «Карліто»[3].
№ 1а — за Польщі в будинку містився торговельно-комісійний дім, перукарня Деманта й магазин тканин Дюрра[3].
№ 3 — на початку XX століття власником будинку була Сима Ґолдберґ[10], а в будинку містився готель Менделя Ауербаха[11]. Нині тут міститься турагенція «Море турів».
№ 5 — на початку XX століття власником будинку був Лейзор Ґурвіц[10]. На той час в будинку діяло єврейське товариство «Бес Леви» (керівник Мозес Лейбман)[12], а також працювала хлібопекарня Симона Грубера[13]. У подвір'ї були дві синагоги: «Лікитай шаймес»[14] та «Степінер Клойз»[15]. Нині тут книжковий магазин «Скарбниця», відкритий 1999 року. У грудні 2003 року він став першою у Львові книгарнею з вільним доступом до книжок[3] Від 2004 року у внутрішньому подвір'ї будинку розташована артгалерея Ірини Вишинської[16]. Також в будинку міститься хостел капсульного формату — антихостел «Форрест»[17].
№ 7 — за Польщі в будинку містилися магазини тканин Мареля та ламп, скла і порцеляни Мольдау і Ляндау[3].
№ 9 — прибутковий будинок Германа Епштейна, споруджений у 1910-х роках[18]. Архітектор споруди аналогічним чином надав споруді стримане оздоблення, але завдяки розташування будинку на повороті вулиці він влаштував еліптичний еркер, який розмістив ближче до лівого краю фасаду, а на той же відстані у правого краю влаштовані балкони, і таким чином фасад має асиметричну композицію. Будинок має прогресивні широкі віконні отвори і лише вікна у правого краю фасаду є вузькими у наслідок нестачі простору. Вузькі вікна влаштовані у еркері, що відповідає його скругленій формі. Перший поверх будинку має торгове призначення, і його прикрашає руст із квадрами під рваний камінь, над вікнами крамниць влаштовані картуші у стилі модерну. Між другим та третім поверхами влаштовані важкі картуші у стилі класицизму, а у віконних простінках у бароковій манері влаштовані лізени. Четвертий поверх для урізноманітнення фасаду відокремлений від інших карнизом, а по даху простягнувся аттик, який нині зберігся лише частково. Будинок має крила у яких, як і у головному крилі влаштовані парадні під'їзди, але із спрощеним оздобленням. У головному крилі вестибюлю оздоблений відповідно головному фасаду, а сходи вирішені у стилі пізнього модерну. Майданчики прикрашені двома видами кахлів європейського виробництва[19]. В будинку містилося кравецьке ательє Ґєні Вурм[20] та зернотрейдерська контора Йонаса Розенфельда[21]. У міжвоєнний період тут містився гуртовий продаж галантереї, папіросних гільз та паперу Дінґотта, торгівля бакалійними товарами Віттельса і торгівля парфумами Бірнфельда[19]. Нині в будинку містяться Львівське спеціалізоване управління «Бурвод» № 584 ТОВ «БК" Укрбурвод"», салон «Імперо Барберс» та крамниця кухонної техніки та органічних продуктів для здорового харчування «Карпаччіо».
№ 11 — за Польщі в будинку був готель «Бомбах»[22]. Нині цієї адреси не існує.
№ 2 — за Польщі в будинку була молочарня Беґляйтера. Нині цієї адреси також не існує[3].
№ 4 — на початку XX століття в будинку містилися ресторан Шимона Каца[23], готель Абрама Мейзельса «Під золотим ведмедем»[24].
№ 6 — за Польщі в будинку працювала хлібопекарня Пінкаса, а також діяла синагога «Хейн Вехесед Аґудас Єшурім»[25]. Нині тут містяться салон одягу великих розмірів «Три кити» та ресторан «Бухара»[3].
№ 14 — за Польщі в будинку кондитерська Берґа, від часів незалежності тут магазин навчальної іноземної літератури[3].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ а б в г д е ж и к л 1243 вулиці Львова, 2009, с. 93.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. court.gov.ua. Судова влада України. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 11 вересня 2020.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 107.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 102.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 66.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 539.
- ↑ Stow. «Hamelcor Haisrueli» we Lwowie // Chwila. — nr. 4220. — 1930. — 24 grudnia. — S. 13. (пол.)
- ↑ а б Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 213.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 112.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 79.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 210.
- ↑ Nadeslane // Chwila. — nr. 1492. — 1923. — 24 maja. — S. 6. (пол.)
- ↑ Zeev Fischer-Schein Besod Yesharim ve-Eda: pirkei ha-historiah vezikhronot min ha-gdullah be-kehillot Yisrael be-Galiziah — Lvov (In the Council of the Upright and in the Assembly: Chapters from the History and Memories of the Magnificence of the Jewish Communities in Galicia — L'viv) . — Bnei Braq, 1969. — P. 61, 110.
- ↑ Офіційна сторінка арт-галереї Ірини Вишинської. art-vyshynska.com. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 11 вересня 2020.
- ↑ Офіційна сторінка антихостелу «Форрест». antihostel.com.ua. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 11 вересня 2020.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 102.
- ↑ а б Львів. Прибутковий будинок Германа Епштейна на Фурманській вул., 9. archexplorer.wordpress.com. 24 лютого 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2022. Процитовано 11 вересня 2020.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 466, 558.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa:…1913… — S. 608.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 571.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 254.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 331, 571.
- ↑ Niedoszła eksmisja Bożnicy. Wzburzenie w dzielnicy żydowskiej Lwowa // Chwila. — nr. 212. — 1935. — 15 maja. — S. 5. (пол.)
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Фурманська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — 528 с. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 327. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Horbay W. Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa. — Lwów: Lwowskie Biuro Dzienników i Ogłoszeń «Nowa Reklama», 1935. — S. 6. (пол.)
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik siedmnasty, 1913. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 796 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Фурманська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 11 вересня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Ілько Лемко (25 квітня 2015). «Вулицю фурманів» хочуть перейменувати на вулицю архітектора Горголевського. wz.lviv.ua. Високий замок. Процитовано 11 вересня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - Три вулиці у центрі Львова можуть стати пішохідними. Візуалізація. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 11 січня 2018. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 11 вересня 2020.
- Наталя Дуляба (28 жовтня 2019). Ремонт аварійного будинку у самому центрі Львова завершать у 2020 році. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 11 вересня 2020.