Вулиця Щепкіна (Львів)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Вулиця Щепкіна Львів | |
|---|---|
.jpg) Кам'яниця (вул. Щепкіна, 6) | |
| Місцевість | Історичний центр Львова |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Михайла Щепкіна |
| Колишні назви | |
| Неціла, Коссака, Неціла | |
| польського періоду (польською) | Niecała, Kossaka |
| радянського періоду (українською) | Неціла |
| радянського періоду (російською) | Нецелая |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 104 м |
| Координати початку | 49°50′28.64″ пн. ш. 24°1′13.58″ сх. д. / 49.84129° пн. ш. 24.02044° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′27.58″ пн. ш. 24°1′09.27″ сх. д. / 49.84099° пн. ш. 24.01924° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | бруківка |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 4—6[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 5[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | класицизм, історизм |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
Ву́лиця Ще́пкіна — невелика вулиця у Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Сполучає вулиці Огієнка та Богдана Лепкого.
- 1898 — 1934 роки — Неціла.
- 1934 — липень 1944 років — Коссака, на честь польського художника Юліуша Коссака.
- липень 1944 — 1950 років — повернена передвоєнна назва — Неціла[4].
- від 1950 року — сучасна назва, вулиця Щепкіна, на честь українського актора, визначного діяча української та російської театральної сцени Михайла Щепкіна[5].
В архітектурному ансамблі вулиці Щепкіна присутні класицизм та історизм[6]. Будинок під № 5 внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
- № 4 — на початку XX століття в будинку містився продаж дерева Лейзора Ґолдхммера[7]. Нині тут міститься міжнародний координаційний антитерористичний комітет.
- № 5 — будинок збудований у 1910-х роках. У той час в будинку мешкав адвокат Міхал Задерецький[8]. За радянських часів в будинку містився кореспондентський пункт газети «Известия»[9]. Нині тут розташований хостел «Комфорт плюс». Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1104-м[3].
- № 6 — на початку XX століття в будинку мешкали власник іпотечного бюро А. Ерліх, адвокат Сауль Вальдман[10].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 4 грудня 2022.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 25 серпня 2019.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 71.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 145.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 88.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 667.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 364.
- ↑ Ілько Лемко. Щепкіна вул. Будинок (№ 5). pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 25 серпня 2019. Процитовано 25 серпня 2019.
- ↑ Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa…rok 1910… — S. 175, 489.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 145. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Щепкіна вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 88. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 71, 83, 109, 113. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 316. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
- Skorowidz adresowy król. stoł. miasta Lwowa. Rocznik 2. Rok 1910. — Lwów, 1909. — 904 s. (пол.)
- Проект «Вулиці Львова»: вулиця Щепкіна М. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 23 вересня 2020.
[[Категорія:]]