Вулиця Волошина (Львів)
| Вулиця Августина Волошина Львів | |
|---|---|
 | |
| Місцевість | Центр |
| Район | Галицький |
| Назва на честь | Августина Волошина |
| Колишні назви | |
| Жепінського, Коральницька, Коралленштрассе, Коральницька, Десняка | |
| польського періоду (польською) | Rzepińskiego, Koralnicka |
| радянського періоду (українською) | Коральницька, Десняка |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 120 м |
| Координати початку | 49°50′11.3″ пн. ш. 24°01′51.6″ сх. д. / 49.836472° пн. ш. 24.031000° сх. д. |
| Координати кінця | 49°50′08.1″ пн. ш. 24°01′53.8″ сх. д. / 49.835583° пн. ш. 24.031611° сх. д. |
| поштові індекси | 79005[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2, 4, 6, 8[2] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Мартовича, 2)[1] |
| Забудова | класицизм[3] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r2843869 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Волошина у Вікісховищі  | |
Вулиця Августина Воло́шина — вулиця у Галицькому районі міста Львова[4][5], у межах історичного центру. Сполучає вулиці Джохара Дудаєва та Омеляна Поповича[6].
Виникла у середині XIX століття, не пізніше 1853 року отримала назву Жепінського, у 1871 році її було перейменовано на Коральницьку, адже на ній, у будинку № 2 провадили торгівлю коралями Томаш та Ромуальд Турасєвичі (протягом німецької окупації вулиця називалася Коралленштрассе). У 1946 році, за радянських часів, отримала назву Десняка, на честь радянського письменника Олекси Десняка. Сучасна назва — з 1991 року, на честь політичного та релігійного діяча Закарпатської України Августина Волошина[7][8].
З непарного боку на вулицю Волошина виходять тильні фасади будинків, приписаних до проспекту Шевченка, що пролягає паралельно. З парного боку вулиця забудована типовими дво- та триповерховими чиншовими кам'яницями, зведеними у 1890-х роках.
№ 1 — житловий будинок, в якому до 1939 року розташовувалося англійське консульство. Нині цієї адреси не існує[3].
№ 2 — наріжна триповерхова чиншова кам'яниця (інша адреса — вул. Дудаєва, 3) збудована наприкінці XIX століття, в оздобленні якої переважають елементи ренесансного декору. Будинок має дві фасадних стіни: довшу від вул. Дудаєва, коротшу — від вул. Волошина. Основне декоративне скульптурне оздоблення будинку зосереджене в обрамленні вікон та вхідних брам. За часів Польської республіки у внутрішньому подвір'ї будинку містилася фабрика парфумів Айзенберґа[3]. В будинку мешкав Роман Дзеслевський, перший у Львові професор електротехніки (викладав у Цісарсько-королівській політехнічній школі у Львові), депутат Галицького сейму.
№ 4 — триповерхова чиншова кам'яниця. На першому поверсі будинку містилися Спілка польських журналістів та фотоательє Єґера[3].
№ 6 — триповерхова чиншова кам'яниця. У міжвоєнний період власником кам'яниці був Александер Ельстер. В будинку містилася фабрика ковдр та матраців А. Петрушевського[9].
№ 8 — триповерхова чиншова кам'яниця. У міжвоєнний період в будинку містилася перукарня Цукерканделя[3].
На вулицю Августина Волошина виходять тильні фасади будинків, приписаних до проспекту Шевченка. Так, Почесне консульство Австрійської республіки у Львові має адресу — проспект Шевченка, 26, але головний вхід до дипломатичної установи розташований на вулиці Волошина[3].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 18 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 9 лютого 2025.
- ↑ а б в г д е 1243 вулиці Львова, 2009, с. 118.
- ↑ Перелік вулиць Галицького району м. Львова. Галицький районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 9 лютого 2025.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (В). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 6 серпня 2024. Процитовано 9 лютого 2025.
- ↑ Вулиця Августина Волошина. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 9 лютого 2025.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 14.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 27.
- ↑ Księga adresowa Małopolski…: rocznik 1935/1936… — S. 100, 101.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 27—28. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Волошина вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 118. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. — Львів : Світ, 2001. — С. 14. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник I. Галицьке передмістя та південно-східні околиці Королівського столичного міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 177. — ISBN 978-617-629-076-6.
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Волошина A. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.