Вулиця Тиктора
Зовнішній вигляд
Вулиця Тиктора Львів | |
---|---|
Місцевість | Історичний центр Львова |
Район | Галицький |
Назва на честь | Івана Тиктора |
Колишні назви | |
Святого Станіслава, Станіслаусґассе, Святого Станіслава, Волинська, Орловська | |
польського періоду (польською) | św. Stanislawa |
радянського періоду (українською) | Святого Станіслава, Волинська, Орловська |
радянського періоду (російською) | Святого Станіслава, Волынская, Орловская |
Загальні відомості | |
Протяжність | 140 м |
Координати початку | 49°50′33.35″ пн. ш. 24°1′34.90″ сх. д. / 49.8425972° пн. ш. 24.0263611° сх. д. |
Координати кінця | 49°50′32.96″ пн. ш. 24°1′28.96″ сх. д. / 49.8424889° пн. ш. 24.0247111° сх. д. |
поштові індекси | 79007[1] |
Транспорт | |
Рух | односторонній |
Покриття | бруківка |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 2, 2а, 3—6, 8, 10[2] |
Архітектурні пам'ятки | № 4[3] |
Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
Аптеки | «Фарм-сервіс», «Добра аптека» |
Забудова | класицизм, віденська сецесія, радянський конструктивізм 1970-х років[4] |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Тиктора — вулиця у Галицькому районі[5] міста Львова, у межах історичного центру міста. Сполучає проспект Свободи з вулицею Наливайка. Прилучається вулиця Леся Курбаса.
- 1578 — листопад 1941 роки — вулиця Святого Станіслава[6], через те, що з XIV століття й до 1789 року тут знаходився костел святого Станіслава та шпиталь для прокажених[4].
- листопад 1941 — липень 1944 роки — Станіслаусґассе, на честь Святого Станіслава[6].
- липень — грудень 1944 року — вулиця Святого Станіслава, повернена передвоєнна назва[7].
- грудень 1944 — 1945 роки — вулиця Волинська, на честь історичної області Волинь, що на північному заході України[8].
- 1945 — 1993 роки — вулиця Орловська, на честь російського міста Орел[9].
- сучасна назва — вулиця Івана Тиктора від 1993 року, на пошану видатного українського громадського та політичного діяча, відомого видавця та редактора Івана Тиктора[10][11].
В архітектурному ансамблі вулиці Тиктора присутні класицизм, віденська сецесія, радянський конструктивізм 1970-х років[4]. Декілька будинків внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення.
- № 1 — за Польщі цю адресу мала цукерня Ціммермана. Нині її не існує[4].
- № 2 — за Польщі в будинку містилися магазин парфумів Штернберґа, ресторан Розенбаума, магазин взуття «Марко» та кантор Каннера, а також різні спілки. Нині цієї адреси не існує[4].
- № 2а — на місці частини пасажу Феллерів, що виходила на вул. Тиктора та була зруйнована під час другої світової війни. У 1970-х роках споруджена будівля котельні[12]. Нині тут міститься диспетчерський пункт ЛМКП «Львівтеплоенерго»[13].
- № 3 — в будинку до 1939 року містився готель «Американський», нині — аптечна крамниця мережі аптек «Добра аптека».
- № 4 — будинок споруджено 1904 року у стилі віденської сецесії. У міжвоєнний період в будинку містився готель Фуссмана [14]. Нині тут міститься кав'ярня «Біла кава» та бістро «Мішель». Будинок внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 1643-м[3].
- № 5 — за Польщі в будинку містилися єврейський педагогічний інститут-школа імені Абрагама Кона[15] та бібліотека єврейської громади[16]. Від радянських часів в будинку міститься гуртожиток Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти[17].
- № 6 — будинок споруджено 1904 року у стилі віденської сецесії. За Польщі в будинку працювала ювелірна крамниця Гіршпрунґа[18]. Нині тут містяться агенція перекладів «Аеліта» та апарт-готель «Lviv Loft Apartments».
- № 8 — у міжвоєнний період в будинку містився заклад електротехніки, оптики і механіки «Енергія», за радянських часів — опорний пункт правопорядку, нині — салон «Тату-пірсинг»[16], барбершоп «Mr. Colt», дермато-косметологічний центр «ДермаВіта», агенція перекладів «Лінгва», діють курси перукарів-візажистів «Майстер-Клас» та працює магазин «Zelen».
- № 10 — за Польщі в будинку містилася друкарня Льовенкопфа[16]. Нині тут міститься салон краси Спа «ТетОкс», магазин іграшок «Казка».
27 грудня 2016 року на вшанування 120-ліття з дня народження Івана Тиктора на фасаді будинку, що на розі вулиці Тиктора та проспекту Свободи за ініціативи кафедри медіакомунікацій Української академії друкарства в межах проєкту «Іван Тиктор: великий видавець, видатний українець»[19] було встановлено інформаційну таблицю[20].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ а б Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 93.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. court.gov.ua. Судова влада України. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 120.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 92.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 77.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 88.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 63.
- ↑ Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 129.
- ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 252.
- ↑ Карпінська В. (24 червня 2014). День відкритих дверей у диспетчерській «Львівтеплоенерго» в рамках Тижня сталої енергетики. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 270.
- ↑ Мельник І. В. Довкола вулиці Різницької. postup.brama.com. Поступ. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ а б в 1243 вулиці Львова, 2009, с. 94.
- ↑ Офіційний сайт Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. loippo.lviv.ua. Українська академія друкарства. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 943.
- ↑ Символічне повернення Івана Тиктора на львівські вулиці. uad.lviv.ua. Українська академія друкарства. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- ↑ Литвак Г. (19 червня 2018). Львівський маршрут медіамагната Івана Тиктора. zbruc.eu. Збруч. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 13 вересня 2020.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — 172 с. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Тиктора вул. // 1243 вулиці Львова (1939-2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 117. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник І. В. Краківське передмістя // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 232—285. — ISBN 978-966-7022-79-2.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — 128 с. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 302, 304. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Horbay W. Przewodnik wraz z planem miasta Lwowa. — Lwów: Lwowskie Biuro Dzienników i Ogłoszeń «Nowa Reklama», 1935. — S. 20. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Тиктора I. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 13 вересня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - На вулиці Тиктора у Львові замість асфальту укладають бруківку. zaxid.net. Zaxid.net. 16 серпня 2011. Архів оригіналу за 15 липня 2021. Процитовано 15 липня 2021.