Перейти до вмісту

Російська окупація Донецької області

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Російська окупація Донецької області
Основна подія: Російський наступ на південь України
Мапа окупації Донецької області:
      Окупована територія
      Деокуповано
      не було окуповано з 24 лютого 2022
      Територія, контрольована «ДНР» на 23 лютого 2022.
Дата7 квітня 2014 — дотепер
(10 років, 8 місяців, 2 тижні та 2 дні)
МісцеУкраїна Донецька область, Україна
ОрганізаториРосія Росія
Учасники Збройні сили РФ
Результаттриває

Російська окупація Донецької області — це триваюча військова окупація, яка почалася 7 квітня 2014 року, після чого частину області почала контролювати так звана «Донецька народна республіка». Адміністративний центр — Донецьк; проте її облдержадміністрація була тимчасово переведена до Краматорська через тривалу російсько-українську війну.

Росія проводить політику зросійщення окупованих нею територій області — у школах викладають тільки російською мовою навіть у повністю українськомовних населених пунктах. Українські підручники опинилися під забороною, а охочі вчитися українською змушені робити це потай від окупаційної влади[1][2][3].

Окупація

[ред. | ред. код]

Окупація розпочалась російськими загонами, які вторглися у квітні 2014 року на територію українського Донбасу після захоплення Російською Федерацією Криму, серії проросійських виступів в Україні і проголошення «державного суверенітету» «ДНР».

Бойові дії війни на Донбасі почалися із захоплення 12 квітня 2014 року російськими загонами, керованими офіцерами спецслужб РФ, українських міст — Слов'янська, Краматорська і Дружківки, де захопленою у відділках МВС зброєю російські диверсанти озброїли місцевих колаборантів і прийняли до своїх лав. В умовах неспротиву місцевих силових структур України, а іноді й відкритої співпраці,[4] невеликі штурмові загони російських диверсантів у наступні дні взяли під контроль Горлівку й інші міста Донеччини та Луганщини.

21 лютого 2022 року президент РФ Володимир Путін підписав укази про визнання «ДНР» та «ЛНР», а також підписав з республіками договори про дружбу, співпрацю та допомогу[5]. Указами, зокрема, передбачено, що російські збройні сили повинні будуть «забезпечити підтримання миру» на території «ДНР» та «ЛНР» до моменту укладання договорів про дружбу, співпрацю та взаємну допомогу[6][7].

22 лютого 2022 року глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив, що право на суверенітет має дотримуватися щодо держав, які представляють увесь народ, який проживає на їхній території. Україна, на його думку, з 2014 року до таких не належать[8]. Цього ж дня були ратифіковані договори про визнання, співпрацю та взаємодопомогу республікам Донбасу обома палатами Федеральних зборів РФ Державною Думою та Радою Федерації, а також парламентами «ДНР» та «ЛНР»[9][10].

Російська Федерація намагалася закріпити свою окупацію на сході України політичними та економічними засобами, ймовірно, намагаючись інтегрувати ці території до існуючих сепаратистських республік або створити нові.[11] З іншого боку українські мирні жителі почали організовувати рухи опору.[12]

Окуповані території

[ред. | ред. код]

З 7 квітня 2014 року окуповані райони та міста Донецької області:

[ред. | ред. код]

З 24 лютого 2022 року окуповані райони та міста Донецької області

[ред. | ред. код]

Південна і Південно-Західна частина Покровського району

[ред. | ред. код]

Райони, які були окуповані

[ред. | ред. код]

Рух опору

[ред. | ред. код]

На території, контрольованій «ДНР», український рух опору діє з 2014 року.

Зугрес, 7 жовтня 2014

2014 року у Донецьку до стовпа було прив'язано проукраїнську активістку Ірину Довгань , над якою кілька годин знущалися місцеві сепаратисти [13]. Схожий випадок був 7 жовтня 2014 року у місті Зугрес [14] [15], що знайшло відображення у фільмі Донбас.

Протягом 2014—2017 років партизани регулярно вчиняли патріотичні акції, з розповсюдження листівок, наклейок, вивішування українських прапорів в публічних місцях.[16] На окупованій території регулярно підривали пам'ятники бойовикам, та їх символи.[17].

Однією з цілей партизанів також стали колаборанти: на чиновників, які перейшли на бік окупантів, було здійснено низку замахів. Так в березні 2015 року у Донецьку невідомі розстріляли в автівці депутата Народної ради «ДНР» Романа Возніка[18]. У жовтні 2016 у місті у ліфті будинку на вул. Челюскінців 122 був підірваний ватажок бандформування «Спарта» — Арсен Павлов, відомий як «Моторола»[19]. 31 серпня 2018 року в Донецьку вибухом бомби в кафе «Сєпар» вбито ватажка терористичної організації «ДНР» Олександра Захарченка[20].

29 липня радник мера Маріуполя Петро Андрющенко повідомив, що українські партизани підпалили зернові поля біля міста, щоби зерно не дісталося ворогові[21].

У травні 2023 року в окупованому Маріуполі розбили погруддя Володимира Леніна, яке російські окупанти встановили на початку 2023 року на алеї в Міському саду[22].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Как в российской оккупации дети учатся в украинских школах (рос.). Deutsche Welle. 14-12-2023.
  2. Маніпуляція пропаганди про підтримку української мови на ТОТ Запорізької області (укр.). 17-05-2024.
  3. Русификация оккупированных регионов Украины (рос.). Euronews.
  4. Видео публикуется впервые - милиция и боевики в Донецке. Архів оригіналу за 31 травня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
  5. Путин подписал указы о признании «ЛНР» и «ДНР». ТАСС. 21 февраля 2022. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022.
  6. Путин распорядился ввести войска на территории под контролем "ДНР" и "ЛНР". Радио Свобода. 22 лютого 2022.
  7. Путин поручил российским военным обеспечить "поддержание мира" в «ДНР» и «ЛНР» // РБК, 22.02.2022
  8. Лавров заявил, что Украина не имеет права на суверенитет, так как ее власти "не представляют весь народ". Настоящее Время. 22 лютого 2022.
  9. Госдума ратифицировала договор о признании, сотрудничестве и взаимопомощи республикам Донбасса
  10. Совет Федерации ратифицировал договор о признаии, сотрудничестве и взаимопомощи республикам Донбасса
  11. Ukraine Invasion Update 25. Institute for the Study of Warfare. 5 травня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  12. Russian Offensive Campaign Assessment, April 24. Institute for the Study of Warfare. 24 квітня 2022. Процитовано 8 травня 2022.
  13. Убито кадировця, який публічно знущався з активістки Ірини Довгань у Донецьку у 2014 році — соцмережі
  14. Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе
  15. В Зугрэсе поймали карателя и привязали к «позорному столбу»
  16. Бойовики "ДНР" взяли в заручники чотирьох ультрас "Зорі" БОЙОВИКИ "ДНР" ВЗЯЛИ В ЗАРУЧНИКИ ЧОТИРЬОХ УЛЬТРАС "ЗОРІ". 8 Листопада 2016.
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 29 листопада 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. До сирийского плена Роман Заболотный служил в батальоне «Мираж». Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 11 квітня 2022.
  19. Цензор.НЕТ. Самый знаменитый российский террорист — чем известен и почему был убит Арсен Павлов?. Цензор.нет (рос.). Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 16 червня 2019.
  20. Захарченка вбили у ресторані "Сєпар" - РосЗМІ. Українська правда. 31 серпня 2018. Архів оригіналу за 31 серпня 2018. Процитовано 31 серпня 2018.
  21. Ukrainian partisans in Mariupol have set grain fields on fire to prevent Russian theft -advisor to the mayor. Архів оригіналу за 14 серпня 2022. Процитовано 2 серпня 2022. {{cite news}}: Вказано більш, ніж один |accessdate= та |access-date= (довідка)
  22. У Маріуполі розбили погруддя Леніна, яке встановили окупанти