Правило частки при диференціюванні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Правило частки — формула для знаходження похідної частки двох функцій.

Якщо , обидві функції f та g є диференційовними і Правило знаходження похідної h(x) :

Приклади

[ред. | ред. код]

Правило оберненої функції

[ред. | ред. код]

Є частковим випадком частки при :

Використовуючи диференціювання складеної функції отримаємо такий же результат.

Доведення

[ред. | ред. код]

з використанням границь

[ред. | ред. код]

Для :

.

з диференціюванням добутку

[ред. | ред. код]

Якщо тоді

Використаємо правило добутку

Виразимо та підставимо :

з диференціюванням оберненої та складеної функцій

[ред. | ред. код]

Для , використаємо диференціювання оберненої та складеної функцій:

з диференціюванням логарифмів

[ред. | ред. код]

Для Візьмем логарифми обох частин

Візьмем логарифмічну похідну обох частин:

Виразимо і підставимо :

Похідна другого порядку

[ред. | ред. код]

Правило добутку дозволяє обчислити похідні вищих порядків. Наприклад, для друга похідна дає

Джерела

[ред. | ред. код]