Перейти до вмісту

Транспорт Ізраїлю

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Транспорт Ізраїлю M:
Транспортна система Ізраїлю (англ.)
Транспортна система Ізраїлю (англ.)
Територія
Площа20,8 тис. км² (154-те)
Найвища точкагора Мерон (1208 м)
Повітряний
Аеропортів47 (94-те)
Наземний
Автошляхів18,6 тис. км (115-те)
Залізниць1,25 тис. км (82-ге)
Водний
Узбережжя273 км
Головний портХайфа
Найдовша річкаЙордан (252 кілометр)
Трубопровідний
Трубопроводів1,5 тис. км
Адміністрування
ОрганМіністерство транспорту і безпеки шляхів
Головаміністр Ізраель Кац

Транспорт Ізраїлю представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським) і трубопровідним , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 20 770 км² (154-те місце у світі)[1]. Форма території країни — видовжена в меридіональному напрямку; максимальна дистанція з півночі на південь — 420 км, зі сходу на захід — 110 км[2][3]. Географічне положення Ізраїлю дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи у Східному Середземномор'ї, сухопутні з Єгипту на Близький Схід, транспортне сполучення палестинської території Сектор Гази[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина автошляхів у Ізраїлі, станом на 2011 рік, дорівнює 18 566 км із твердим покриттям (449 км швидкісних автомагістралей) (115-те місце у світі)[1].

Залізничний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 1 250 км (82-ге місце у світі), з яких 1 250 км стандартної 1435-мм колії[1].

Повітряний

[ред. | ред. код]

У країні, станом на 2013 рік, діє 47 аеропортів (94-те місце у світі), з них 29 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 18 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 2 (0);
  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 5 (0);
  • від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 6 (1);
  • від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 11 (3);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 5 (14)[1].
Міжнародний аеропорт імені Давида Бен-Гуріона

У країні, станом на 2015 рік, зареєстровано 6 авіапідприємств, які оперують 60 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 6,0 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 758,6 млн тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

У країні, станом на 2013 рік, споруджено і діє 3 гелікоптерні майданчики[1].

Ізраїль є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 4X, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародною спілкою електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Ізраїлю мають літерний код ІКАО, що починається з — LL[1].

Водний

[ред. | ред. код]

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Ашдод, Ейлат, Хедера, Хайфа. Річний вантажообіг контейнерних терміналів (дані за 2011 рік): Ашдод — 1,17 млн, Хайфа — 1,24 млн контейнерів (TEU)[1].

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 8 морських суден з тоннажем понад 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (120-те місце у світі), з яких: суховантажів — 1, контейнеровозів — 7[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 48 (Бермудських Островів — 3, Грузії — 1, Гондурасу — 1, Ліберії — 34, Мальти — 3, Молдови — 2, Панами — 1, Сент-Вінсенту і Гренадин — 3)[1].

Трубопровідний

[ред. | ред. код]

Загальна довжина газогонів у Ізраїлі, станом на 2013 рік, становила 763 км; нафтогонів — 442 км; продуктогонів — 261 км[1].

Міський громадський

[ред. | ред. код]

Державне управління

[ред. | ред. код]
Будівля міністерства транспорту Ізраїлю

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту і безпеки шляхів. Станом на 25 січня 2017 року міністерство в уряді Беньяміна Нетаньягу очолював Ізраель Кац[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м н п р с Israel : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 24 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Israel : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 24 December. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]