Транспорт Гвінеї
Транспорт Гвінеї  | |
|---|---|
 Транспортна система Гвінеї (англ.) | |
| Територія | |
| Площа | 245,9 тис. км² (79-те) |
| Рельєф | гористий |
| Найвища точка | гора Німба (1752 м) |
| Повітряний | |
| Аеропортів | 16 (144-те) |
| Наземний | |
| Автошляхів | 44,3 тис. км (81-ше) |
| Залізниць | 662 км (105-те) |
| Водний | |
| Узбережжя | 320 км |
| Головний порт | Конакрі |
| Водних шляхів | 1,3 тис. км (53-тє) |
| Адміністрування | |
| Орган | Міністерство транспорту |
| Голова | міністр Оє Гуйлавогуй |
Транспорт Гвінеї представлений автомобільним 
, залізничним , повітряним , водним (морським, річковим) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 245 857 км² (79-те місце у світі)[1]. Форма території країни — складна, бананоподібна; максимальна дистанція з півночі на південь — 565 км, зі сходу на захід — 725 км[2][3]. Географічне положення Гвінеї дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Америкою, Європою та Азією з Австралією вздовж західного узбережжя Африки; сухопутне сполучення між країнами Західної Африки[4].
Загальна довжина автошляхів у Гвінеї, станом на 2003 рік, дорівнює 44 348 км, з яких 4 342 км із твердим покриттям і 40 006 км без нього (79-те місце у світі)[1].
Загальна довжина залізничних колій країни, станом на 2014 рік, становила 662 км (105-те місце у світі), з яких 662 км вузької 1000-мм колії[1].
У країні, станом на 2013 рік, діє 16 аеропортів (144-те місце у світі), з них 4 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 12 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються так (у дужках окремо кількість без твердого покриття):
- довші за 10 тис. футів (>3047 м) — 1 (0);
- від 8 тис. до 5 тис. футів (2437—1524 м) — 3 (7);
- від 5 тис. до 3 тис. футів (1523—914 м) — 0 (3);
- коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 0(2)[1].
Гвінея є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 3X, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Гвінеї мають літерний код ІКАО, що починається з — GU[1].
Головні морські порти країни: Конакрі, Камсар.
Загальна довжина судноплавних ділянок річок і водних шляхів, доступних для суден з малим дедвейтом, 2011 року становила 1 300 км (53-тє місце у світі)[1]. Головні водні транспортні артерії країни пролягають на сході й відносяться до басейну Нігеру.
Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство транспорту. Станом на 15 січня 2016 року міністерство в уряді Мамаду Йоули очолював Оє Гуйлавогуй[6].
- ↑ а б в г д е ж и Guinea : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 2 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Дубович І. А., 2008.
- ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
- ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
- ↑ Guinea : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 2 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
- Атлас. 10-11 клас. Економічна і соціальна географія світу / упорядники : О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — ISBN 978-966-475-639-3.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн : Навчальний посібник. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 704 с. — ISBN 978-966-580-239-6.
- Безуглий В. В., Козинець С. В. Регіональна економічна і соціальна географія світу : Навчальний посібник. — видання 2-ге, доп., перероб. — К. : ВЦ «Академія», 2007. — 688 с. — ISBN 966-580-144-9.
- Головченко В., Кравчук О. Країнознавство: Азія, Африка, Латинська Америка, Австралія і Океанія. — К., 2006. — 335 с. — ISBN 966-8939-04-2.
- Дахно І. І. Країни світу: Енциклопедичний довідник / І. І. Дахно, С. М. Тимофієв. — К. : Мапа, 2011. — 606 с. — (Бібліотека нового українця) — ISBN 978-966-8804-23-6.
- Дахно І. І. Економічна географія зарубіжних країн : навчальний посібник. — К. : Центр учбової літератури, 2014. — 319 с. — ISBN 978-611-01-0682-5.
- Дорошенко В. І. Географія транспорту : Навчальний посібник / В. І. Дорошенко, К. Д. Діденко. — К. : Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2010. — 183 с. — ISBN 978-966-439-329-1.
- Дубович І. А. Країнознавчий словник-довідник. — 5-те вид., перероб. і доп. — К. : Знання, 2008. — 839 с. — ISBN 978-966-346-330-8.
- Економічна і соціальна географія країн світу : Навчальний посібник / За ред. С. П. Кузика. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — ISBN 966-603-178-7.
- Зарубіжна транспортна географія : навчальний посібник / уклад. : Петрашевський О. Л. и др. — К. : Національний транспортний університет, 2015. — 95 с. — ISBN 978-966-632-227-5.
- Книш М. М., Мамчур О. І. Регіональна економічна і соціальна географія світу (Латинська Америка та Карибські країни, Африка, Азія, Океанія) : навч. посіб. — Л. : ЛНУ ім. Івана Франка, 2013. — 368 с. — ISBN 978-617-10-0007-0.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни : Підручник. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.
- (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
- (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
- (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
- (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.
- (рос.) Гвинея // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — С. 436.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
- (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
- (рос.) Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
- (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
- (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
- (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.
- Карти транспортної системи Гвінеї на Вікісховищі.
- Карти Гвінеї — Perry–Castañeda Library Map Collection.
- (рос.) Добірка публікацій про Гвінею з часопису «Вокруг света».
 Гвінея в темах | ||
|---|---|---|
| Державний лад | Конституція • Парламент (політичні партії) • Прем'єр-міністр • Уряд • Президент • Верховний суд • Конституційний суд • адміністративний поділ • зовнішня політика • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС) • державні символи (прапор • герб • гімн) |  |
| Природа | ||
| Історія | ||
| Економіка | ||
| Населення | столиця • міста • пель • малінке • сусу • українська діаспора • мови • релігія • освіта • охорона здоров'я | |
| Культура | архітектура • кухня • література • мистецтво • музика • кінематограф • ЗМІ • наука • свята • спорт (Олімпіади) • світова спадщина | |
| Інше | ||
| Управління | |
|---|---|
| Наземний | |
| Повітряний | |
| Водний | |
| Громадський | |
