Очікує на перевірку

Транспорт Монако

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Транспорт у Монако)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Транспорт Монако M:
Транспортна система Монако (англ.)
Транспортна система Монако (англ.)
Територія
Площа2 км² (254-те)
Рельєфприбережний гірський схил
Найвища точкасхили гори Монт-Анжел (140 м)
Наземний
Автошляхів77 км (218-те)
Водний
Узбережжя4,1 км
Адміністрування
ОрганМіністерство ЖКГ, екології та міського розвитку
Головаміністр Марі-П'єр Грамалья

Транспорт Монако представлений автомобільним , залізничним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 2 км² (254-те місце у світі)[1]. Форма території країни — витягнута з південного заходу (ширша частина) на північний схід (вужча), напіванклав на французькому узбережжі Середземного моря; максимальна дистанція  — 3,4 км, у найширшому місці — 0,9 км, найвужчому — 0,3 км[2][3]. Географічне положення Монако дозволяє країні контролювати морські транспортні шляхи між Італією та Францією[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Монако

Загальна довжина автошляхів у Монако, станом на 2010 рік, дорівнює 77 км із твердим покриттям (218-те місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Монако та Номерні знаки Монако

Залізничний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Залізничний транспорт Монако
  • Схема монакської залізничної підземки
    Схема монакської залізничної підземки
  • Залізнична станція Монако — Монте-Карло
    Залізнична станція Монако — Монте-Карло
  • Станція Монте-Карло, 1905 рік
    Станція Монте-Карло, 1905 рік

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Монако

У країні, станом на 2012 рік, споруджено і діє 1 гелікоптерний майданчик[1].

  • Геліпорт Монако
    Геліпорт Монако
  • Гелікоптерний парк Монако
    Гелікоптерний парк Монако

Монако є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — 3A, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[5][1]. Аеропорти Монако мають літерний код ІКАО, що починається з — LN[1].

Див. також: Авіакомпанії Монако та Аеропорти Монако

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Монако

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Фонтвіль і Геркулес.

  • Порт Фонтвіль
    Порт Фонтвіль
  • Марина Фонтвілю
    Марина Фонтвілю
  • Порт Геркулес
    Порт Геркулес

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 64 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (63-тє місце у світі),[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що зареєстровані під прапорами інших країн — 64 (Багамських Островів — 8, Бермудських Островів — 2, Ліберії — 8, Мальти — 3, Маршаллових Островів — 30, Панами — 11, Сент-Вінсенту і Гренадин — 2)[1].

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Монако
  • Автобус у Монако
    Автобус у Монако
  • Автобус у Монако
    Автобус у Монако

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через Міністр житлово-комунального господарства, екології та міського розвитку. Станом на 26 травня 2011 року міністерство в уряді Мішеля Рожера очолював Марі-П'єр Грамалья[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж Monaco : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. ↑ Атлас світу, 2005.
  3. ↑ Дубович І. А., 2008.
  4. ↑ Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. ↑ (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. ↑ Monaco : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 10 November. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Транспорт Монако
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспорт_Монако&oldid=34753112