Вулиця Ірини Фаріон (Львів)
Вулиця Ірини Фаріон Львів | |
---|---|
Місцевість | Історичний центр Львова |
Район | Галицький |
Назва на честь | Ірини Фаріон |
Колишні назви | |
Кляйновська (част.), Техніцка, Технікерштрассе, Техницька, Технічна | |
польського періоду (польською) | Kleinowska (cz.), Technicka |
радянського періоду (українською) | Техницька |
Загальні відомості | |
Протяжність | 133 м |
Координати початку | 49°50′12.58″ пн. ш. 24°01′06.04″ сх. д. / 49.8368278° пн. ш. 24.0183444° сх. д. |
Координати кінця | 49°50′09.16″ пн. ш. 24°01′02.08″ сх. д. / 49.8358778° пн. ш. 24.0172444° сх. д. |
поштові індекси | 79007[1] |
Транспорт | |
Автобуси | № 92; приміські — № 138[2] |
Тролейбуси | № 22, 30, 32[2] |
Рух | односторонній |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Будівлі | № 1, 2, 4, 6, 8, 10[3] |
Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
Забудова | історизм, класицизм, сецесія, радянський конструктивізм |
Комерція | готель «Графські апартаменти», товарна біржа «Галицька», кафе «ЛеоКС» |
Організації | Львівська організація профспілки працівників споживчої кооперації |
Парки | імені Івана Франка |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
Вулиця Ірини Фаріон у Вікісховищі |
Вулиця Ірини Фаріон — вулиця у Галицькому районі міста Львова, неподалік від історичного центру. Пролягає від вулиці Матейка до стику вулиць Устияновича та Бібліотечної.
- 1871 — 1885 роки — Кляйновська бічна, на честь Яна Кляйна, львівського підприємця, власника броварні на Погулянці.
- 1885 — 1943 роки — Техніцка, на честь Львівської Політехніки, що розташована поряд.
- від листопада 1941 — липень 1944 років — Технікерштрассе.
- від липня 1944 — 1945 роки — Техницька, повернена передвоєнна назва.
- від 1945 року — вулиця Технічна[4].
- 28 листопада 2024 року рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради вулицю Технічну у Львові перейменували на честь української мовознавиці Ірини Фаріон[5]. Офіційне відкриття перейменованої вулиці відбулося 1 січня 2025 року[6].
В архітектурному ансамблі вулиці Технічної переважають архітектурні стилі — історизм, класицизм, сецесія, радянський конструктивізм[7].
№ 1 — вілла архітектора Юліана Захаревича, споруджена у 1874 році за його власним проєктом у стилі неоренесансу.[8] У 1960-х роках, до вілли з боку вул. Технічної прибудована чотириповерхова офісна будівля. Будівля споруджена у стилі радянського конструктивізму для львівської облспоживспілки, поряд із нею зведено складські та господарські приміщення спілки. Від радянських часів тут міститься львівська організація профспілки працівників споживчої кооперації, від часів незалежності тут також містяться товарна біржа «Галицька», кафе «ЛеоКС», а також низка офісів різних компаній. У внутрішньому подвір'ї будинку у 2019 році планується будівництво шестиповерхового житлового будинку з підземним паркінгом на десять паркомісць (автор проєкту — Юрій Столяров). В процесі будівництва буде знесена частина складських та господарських приміщень спілки[9].
№ 2 (інша адреса — вул. Матейка, 10) — вілла архітектора Альфреда Каменобродського, споруджена у 1889 році за його власним проєктом у стилі класицизму.[10] У 1912—1938 роках власником вілли був барон Константи Бруницький[11], відомий колекціонер творів мистецтва. В будинку Бруницький тримав велику колекцію творів мистецтва, частина з яких (1300 предметів) у 1938 році передані Львівській галереї мистецтв.[10] У 2010-х роках вілла відреставрована та у ній відкрився готель «Графські апартаменти»[12].
№ 6 — чотириповерховий житловий будинок. В одному з приміщень першого поверху міститься крамниця видавництва «Локальна історія»[13].
Вулиця Технічна має односторонній рух у бік вулиці Крушельницької, а від середини 1960-х років активно використовується для тролейбусного руху. Станом на січень 2025 року вулицею Технічною курсують тролейбусні маршрути № 22, 30, 32, а також чимало автобусних маршрутів, відповідно до нової транспортної схеми, яка була запроваджена у Львові у 2012 році тут проходять міський автобус № 92 та приміський маршрут № 138, що сполучає села Лапаївку та Холодновідку зі Львовом[2].
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 15 липня 2021.
- ↑ а б в Маршрути громадського транспорту м. Львова. eway.in.ua. EasyWay. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 10 липня 2022. Процитовано 3 грудня 2022.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 62.
- ↑ Станіслав Погорілов (28 листопада 2024). У Львові на честь Фаріон перейменували одну з вулиць. pravda.com.ua. Українська правда. Процитовано 28 листопада 2024.
- ↑ Пресслужба ЛМР (1 січня 2025). У Львові відкрили вулицю Ірини Фаріон (фото). city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. Процитовано 2 січня 2025.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 99.
- ↑ Технічна вул. Вілла Ю. Захаревича (№ 1). pslava.info. Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 14 серпня 2019.
- ↑ Родак К. (8 травня 2018). Біля парку Франка зведуть новий будинок та кав'ярню з терасою. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 19 січня 2021. Процитовано 11 серпня 2019.
- ↑ а б Матейка вул. Будинок (№ 10). pslava.info. Архів оригіналу за 8 серпня 2019. Процитовано 11 серпня 2019.
- ↑ Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa… — S. 44.
- ↑ Графські апартаменти сімейного типу в центрі, вул. Технічна, 2. miete.com.ua. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 11 серпня 2019.
- ↑ Офіційний сайт видавництва «Локальна історія». publishing.localhistory.org.ua. 1 січня 2025. Архів оригіналу за 25 вересня 2024. Процитовано 2 січня 2025.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Технічна вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 99. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 62, 122. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 323, 507. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Вулиця Технічна (Львів; 14 червня 2021 р.) |
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Технічна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 10 червня 2021. Процитовано 19 вересня 2020.