Горобіївка (Черкаський район)

село Горобіївка
Країна	Україна
Область	Черкаська область
Район	Черкаський район
Тер. громада	Степанецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA71080410050064983
Облікова картка	картка
Основні дані
Перша згадка	перша половина 18 століття
Населення	422
Площа	2,132 км²
Густота населення	198 осіб/км²
Поштовий індекс	19050
Телефонний код	+380 4736
Географічні дані
Географічні координати	49°34′14″ пн. ш. 31°23′59″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	159 м
Відстань до обласного центру	46 км
Відстань до районного центру	46 км
Найближча залізнична станція	Таганча
Відстань до залізничної станції	25 км
Місцева влада
Адреса ради	с. Степанці,
Карта
Горобіївка
Горобіївка
Мапа
Горобіївка у Вікісховищі

Горобі́ївка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Степанецькій сільській громаді. Розташоване за 25 км від залізничної станції Таганча. Населення становить 422 осіб.

Історія

Біля Горобіївки виявлено поселення скіфських часів. Частина яру Буди мала назву Блосковщина — від імені одного з перших поселенців Блоска. У середині XVII століття в Будах знаходились криниці Безодня та Альтанка, з яких брали воду для польського короля Станіслава Понятовського під час його перебування у Каневі та зустрічі російської імператриці Катерини ІІ у 1783 році. Пізніше поселення від яру Буди отримали назви Буда-Горобіївська та Горобіївка. Є припущення, що назва села Горобіївка походить від імені графа Воробйова, який володів маєтком у цій місцевості.

До Жовтневого перевороту 1917 року маєток продавався кілька разів — графу Лету, графу Багратіону, графу Тихомирову, генералу Колкунову, графу Терещенку. В Горобіївці також розташовувався один з маєтків графині Лопухіної.

У 1919 році було організовано перший сільській виконавчий комітет, а в січні 1930 року — перший колгосп.

У роки німецько-радянської війни брали участь 121 мешканець села, з них 58 нагороджені орденами і медалями. На честь загиблих односельців встановлено обеліск Слави. На братській могилі воїнів, що загинули під час відвоювання села встановлено пам'ятник.

Станом на початок 70-х років XX століття в селі проживало 1 056 мешканців. Тут містилася центральна садиба колгоспу імені Ватутіна, який мав в користуванні 2,2 тисячі га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1,9 га орної землі. Основними виробничими напрями були рільництво і тваринництво. Допоміжні підприємства — механічний млин, пилорама, цегельний завод. На той час в селі працювали восьмирічна школа, клуб із залом на 300 місць, 2 бібліотеки з фондом 11 тисяч книг, фельдшерсько-акушерський пункт.

Сучасність

На сьогодні у селі діє загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, 3 магазини, відділення зв'язку, відділення Ощадбанку, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт. Сільськогосподарські угіддя орендуються ФГ «Святунів», ПП Сайко, ТОВ «Кремінь-центр». ТОВ БК «Стандарт» проводиться реконструкція цегельного заводу. Діє Свято-Миколаївська церква (настоятель отець Василій).

Пам'ятки

• Майчина гора — заповідне урочище місцевого значення.

Відомі люди

У селі народились:

• Коляденко Володимир Григорович — завідувач кафедри шкірних і венеричних хвороб, проректор з наукової роботи НМУ, головний редактор «Українського журналу дерматології, венерології, косметології».
• Потужний Микола Никодимович (1919—1943) — Герой Радянського Союзу.
• Чупилко Михайло Купріянович — Герой Радянського Союзу.
• Шпак Петро Савелійович — Герой Радянського Союзу.

Галерея

• 
• 
• 
• 
• 

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Черкаська область / Ред. кол. тому: Стешенко О. Л. (гол. редкол.), Гольцев Є. М., Горкун А. І., Дудник О. М., Зайцев М. С., Звєрєв С. М., Зудіна Г. М., Коваленко В. Я., Кузнецов С. М., Курносов Ю. О., Непийвода Ф. М., Степаненко А. О., Тканко О. В. (заст. гол. редкол.), Храбан Г. Ю., Червінський О. А. (відп. секр. редкол.), Шпак В. Т. АН УРСР. Інститут історії. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 788 с. — С. 351—352.

Посилання

• Село Горобіївка // who-is-who.com.ua