Дяченківська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Дяченківська волость | ||||
| Центр | Дяченкова | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 46 793 (1880) | |||
| Населення | 15 601 осіб (1880) | |||
| Густота | 30.5 осіб / км² | |||
Дяченківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Дяченкова.
Станом на 1880 рік складалася із 13 поселень, 9 сільських громад. Населення — 15 601 особа (7894 чоловічої статі та 7707 — жіночої), 2447 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 46289 | 39480 |
| Приватної власності | 30 | 6 |
| Іншої власності | 474 | 474 |
| Загалом | 46793 | 39960 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Дяченкова — колишня державна слобода при річці Ліва, 1584 особи, 421 двір, 2 православні церкви, школа, 30 вітряних млинів.
- Дядин — колишній державний хутір при річці Ліва, 712 осіб, 114 дворів.
- Красногоровка — колишня державна слобода при річці Дон, 1984 особи, 324 двори, православна церква, школа, 2 лавки, 21 вітряний млин.
- Красножонівка — колишня державна слобода при річці Ліва, 3099 осіб, 473 двори, православна церква, школа, лавка, 39 вітряних млинів, 3 ярмарки на рік.
- Криниця — колишня державна слобода, 608 осіб, 80 дворів, православна церква, 13 вітряних млинів.
- Липчанська — колишня державна слобода при річці Ліва, 1328 осіб, 210 дворів, православна церква, 12 вітряних млинів.
- Мальований — колишній державний хутір, 646 осіб, 107 дворів.
- Полтавська — колишня державна слобода при річці Ліва, 1691 особа, 255 дворів, православна церква, школа.
- Терешкова — колишня державна слобода при річці Дон, 1911 осіб, 339 дворів, православна церква, школа, 13 вітряних млинів.
За даними 1900 року у волості налічувалось 7 поселень із переважно українським населенням, 6 сільських товариств, 72 будівлі й установи, 1604 дворових господарства, населення становило 9285 осіб (4656 чоловічої статі та 4629 — жіночої)[3].
1915 року волосним урядником був Трохим Дорофійович Сиченко, старшиною — Артем Карпович Гармашев, волосним писарем — Онуфрій Іларіонович Богданов[4].
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5292-5298)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)