Старо-Міловатська волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Старо-Міловатська волость | ||||
| Центр | Стара Мілова | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 36 641 (1880) | |||
| Населення | 12 763 осіб (1880) | |||
| Густота | 31.9 осіб / км² | |||
Старо-Міловатська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Стара Мілова.
Станом на 1880 рік складалася із 10 поселень, 6 сільських громад. Населення — 12 763 особи (6506 чоловічої статі та 6257 — жіночої), 1877 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 34406 | 30063 |
| Приватної власності | 1707 | 1302 |
| Іншої власності | 528 | 458 |
| Загалом | 36641 | 31823 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Стара Мілова — колишня державна слобода при річці Подгорна за 50 верст від повітового міста, 7683 особи, 1199 дворів, 3 православні церкви, 2 школи, 7 лавок, 5 ярмарків на рік.
- Ново-Троїцька Кріуша — колишня державна слобода при річці Кріуша, 2420 осіб, 318 дворів, православна церква, школа, лавка, 2 ярмарки на рік.
- Переволочний, Касатний і Білогорський — колишні державні хутори, 1136 осіб, 168 дворів, православна церква, школа.
- Фоменків — колишній державний хутір при річці Кріуша, 534 особи, 78 дворів, православна церква, 2 ярмарки на рік.
За даними 1900 року у волості налічувалось 9 поселень із переважно українським населенням, 5 сільських товариств, 69 будівель й установ, 1755 дворових господарств, населення становило 11 570 осіб (5807 чоловічої статі та 5763 — жіночої)[3].
1915 року волосним урядником був Василь Федорович Гарбузов, старшиною — Тимофій Маркович Бондарев, волосним писарем — Іван Якович Філоненков[4].
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 172-173.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5536-5244)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)