Новомарковка (Кантемирівський район)
| село Новомарковка | |
|---|---|
| рос. Новомарковка | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Кантемирівський |
| Поселення | Новомарковське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20219836001 |
| Код ЗКТМО: | 20619436101 |
| Основні дані | |
| Населення | 1463 |
| Поштові індекси | 396748 |
| Телефонний код | +7 47367 |
| Географічні координати: | 49°43′1.0120905951917e-07″ пн. ш. 39°44′57.000000101205″ сх. д. / 49.716666666695° пн. ш. 39.74917° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Мапа | |
  Новомарковка | |
|
| |
Новомарковка (рос. Новомарковка) — село Кантемирівського району Воронізької області. Адміністративний центр Новомарковського сільське поселення.
Населення становить 1463 особи за переписом 2010 року (672 чоловічої статі та 791 — жіночої).
За даними 1859 року у казенній слободі Маркова (Ад'ютантова) Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 3592 особи (1782 чоловічої статі та 1810 — жіночої), налічувалось 404 дворових господарства, існували православна церква, відбувалось 2 ярмарки на рік[1].
Станом на 1886 рік у колишній державній слободі Марковка (Ад'ютантова), центрі Марковської волості мешкало 3689 осіб, налічувалось 516 дворових господарств, існувала православна церква, поштова станція, лавка, 63 вітряних млини[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4021 особи (2013 чоловічої статі та 2008 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними 1900 року на хуторі мешкало 4071 особа (2057 чоловічої статі та 2014 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 576 дворових господарств, існували православна церква, земська школа й школа грамота, маслобійний завод, мануфактурна, дріб'язкова і винна лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік[4].
- (рос.) Новомарковка
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 806)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-34. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5106)
.png)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
