Руднянська волость
| Руднянська волость | ||||
| Центр | Рудня | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 16 593 (1880) | |||
| Населення | 7985 осіб (1880) | |||
| Густота | 44 осіб / км² | |||
Руднянська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у селі Рудня.
Станом на 1880 рік складалася 3 поселень, 3 сільських громад. Населення — 7985 осіб (3966 чоловічої статі та 4019 — жіночої), 1101 дворове господарство[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 16416 | 13474 |
| Приватної власності | 13 | — |
| Іншої власності | 164 | 164 |
| Загалом | 16593 | 13338 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Рудня — колишнє державне село при річці Нова Толучеєвка за 87 верст від повітового міста, 3049 осіб, 479 дворів, православна церква, 2 лавки.
- Нова Толучеєва — колишня державна слобода при річці Нова Толучеєвка, 2407 осіб, 340 дворів, православна церква, 2 лавки.
- Ясеновка — колишня державна слобода при річці Нова Міловатка, 1303 особи, 224 двори, православна церква, 2 лавки.
За даними 1900 року у волості налічувалось 6 поселень зі змішаним українським й російським населенням, 3 сільських товариства, 173 будівлі та установи, 1487 дворових господарств, населення становило 8604 особи (4237 чоловічої статі та 4367 — жіночої)[3].
1915 року волосним урядником був Семен Фокійович Водолажський, старшиною — Яків Олексійович Степанцев, волосним писарем — Охрим Кирилович Маслов[4].
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5636-5641)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)