Петропавловська волость (Богучарський повіт)
| Петропавловська волость | ||||
| Центр | Петропавловка | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 30 489 (1880) | |||
| Населення | 11 072 осіб (1880) | |||
| Густота | 33.2 осіб / км² | |||
| Наступники | Петропавловський район | |||
Петропавловська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Петропавловка.
Станом на 1880 рік складалася 20 поселень, 9 сільських громад. Населення — 11 072 особи (5424 чоловічої статі та 5648 — жіночої), 1665 дворових господарств[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 24570 | 17670 |
| Приватної власності | 5696 | 4480 |
| Іншої власності | 223 | 211 |
| Загалом | 30489 | 22361 |
Поселення волості на 1880 рік[2]:
- Петропавловка — колишня державна слобода при річках Подгорна й Кріуша за 30 верст від повітового міста, 4929 осіб, 760 дворів, 2 православні церкви, школа, 5 лавок, 2 постоялих двори, 2 ярмарки на рік.
- Красноселовка — колишня державна слобода при річці Подгорна, 3847 осіб, 605 дворів, православна церква, школа, 2 лавки, щорічний ярмарок.
За даними 1900 року у волості налічувалось 37 поселень із переважно українським населенням, 8 сільських товариств, 124 будівлі та установи, 2066 дворових господарств, населення становило 12 117 осіб (6074 чоловічої статі та 6043 — жіночої)[3].
1915 року волосним урядником був Прокіп Осипович Малий, старшиною був Іван Данилович Рибалкін[4].
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5461-5497)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)
- рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.
|
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.png)