Координати: 50°19′39.7200001″ пн. ш. 40°57′1.1800001007997″ сх. д. / 50.32770° пн. ш. 40.95033° сх. д. / 50.32770; 40.95033

Ширяєво (Калачіївський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ширяєво
рос. Ширяево
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Воронезька область
Муніципальний район Калачіївський
Поселення Ширяєвське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 20215872001
Код ЗКТМО: 20615472101
Основні дані
Населення 2404
Площа 132,18 км²
Поштові індекси 397645
Телефонний код +7 47363
Географічні координати: 50°19′39.7200001″ пн. ш. 40°57′1.1800001007997″ сх. д. / 50.32770° пн. ш. 40.95033° сх. д. / 50.32770; 40.95033
Часовий пояс UTC+4
Водойма р. Подгорна
Мапа
Ширяєво (Росія)
Ширяєво
Ширяєво

Мапа

Ширяєво (рос. Ширяево) — село Калачіївського району Воронізької області. Утворює окреме Ширяєвське сільське поселення.

Населення становить 2404 особи за переписом 2010 року (1127 чоловічої статі та 1277 — жіночої).

Історія

[ред. | ред. код]

За даними 1859 року у казенній слободі Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 5135 осіб (2513 чоловічої статі та 2622 — жіночої), налічувалось 712 дворових господарств, існувала православна церква, молитовний будинок, щорічний ярмарок[1].

Станом на 1886 рік у колишній державній слободі, центрі Ширяєвської волості мешкало 6610 осіб, налічувалось 1042 дворових господарства, існували 2 православні церкви, школа, 3 лавки, відбувалось 2 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 7226 осіб (3600 чоловічої статі та 3626 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].

За даними 1900 року у слободі мешкало 7572 особи (3863 чоловічої статі та 3709 — жіночої) переважно українського населення, налічувалось 1274 дворових господарств, існували 2 православні церкви, земська школа й 2 церковно-парафіяльні школа, 2 мануфактурних, дріб'язкова й 3 винних лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік[4].

Джерела

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Ширяєво

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 959)
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-37. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5545)