Матвієнков Сергій Анатолійович
| Матвієнков Сергій Анатолійович | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| Народився | 16 листопада 1957 (67 років) Жданов, Сталінська область, Українська РСР, СРСР | ||
| Країна |  СРСР Україна | ||
| Діяльність | політик | ||
| Галузь | політик, інженер і керівник | ||
| Alma mater | Маріупольський металургійний інститут | ||
| Членство | Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України V скликання, Верховна Рада України IV скликання і Верховна Рада України III скликання | ||
| Посада | народний депутат України[1], народний депутат України[2], народний депутат України[3], народний депутат України[4] і народний депутат України | ||
| Партія | Партія регіонів і Опозиційний блок[5] | ||
| Нагороди |
| ||
Матвієнков Сергій Анатолійович (нар. 16 листопада 1957, м. Жданов (нині м. Маріуполь), Донецька область) — український політик.
Народився 16 листопада 1957 (Жданов Сталінської області); українець.
Ждановський металургійний інститут, механіко-металургійний факультет (1975—1980), інженер-механік.
Народний депутат України 3,4,5,7,8 скликань.
Був членом Комітету Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, вугільно-металургійного комплексу і хімічної промисловості. Також був членом груп по міжпарламентським зв'язкам з Ірландією, Китаєм, Південною Кореєю, Японією, Індією та Грецією.
16 січня 2014 року голосував за так звані "диктаторські закони"
У травні 2014 року разом з Вадимом Новинським та Нестором Шуфричем ініціював у Верховній Раді України законопроєкт, основною метою якого було виконання Женевських домовленостей, проведення конституційної реформи і децентралізації влади в Україні, припинення проведення Антитерористичної операції на Донеччині та Луганщині та схиляння людей добровільно скласти зброю та залишити адміністративні будівлі.[6]
 | Цей розділ потребує доповнення. |
- 11.1980-03.1982 — майстер цеху № 1 Феодосійського механічного заводу.
- 03.1982-1990 — начальник зміни, начальник дільниці ремонтно-механічного цеху № 2 металургійного комбінату ім. Ілліча.
- 08.1990-10.1992 — начальник бюро, заступник начальника відділу управління головного механіка, 10.1992-04.1998 — заступник генерального директора з побуту і загальних питань Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
- 1998 — перший заступник генерального директора — головний інженер ПАТ «ММК ім. Ілліча».
- батько Анатолій Якович (1936—1991) — металург, начальник дільниці Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча;
- мати Надія Йосипівна (1937) — машиніст крана Маріупольського метал. комбінату ім. Ілліча, пенсіонерка;
- Орден «За заслуги» III ступеня (серпня 2001)[7].
- Почесна грамота Верховної Ради України.
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=3
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=4
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
- ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=2356
- ↑ https://web.archive.org/web/20141124184154/http://pravda.dn.ua/details/236785/ | Сторонники диктатуры Януковича снова идут в Раду: Сергей Матвиенков
- ↑ Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
 | Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
|
- Народились 16 листопада
- Народились 1957
- Члени Партії регіонів
- Члени «Опозиційного блоку»
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Нагороджені почесною грамотою ВРУ
- Депутати, які голосували за диктаторські закони 16 січня
- Народні депутати України 8-го скликання
- Народні депутати України 3-го скликання
- Народні депутати України 4-го скликання
- Народні депутати України 5-го скликання
- Народні депутати України 7-го скликання
- Уродженці Маріуполя
- Виборчий округ 57