Диферінтеграл — у дробовому численні , частині математичного аналізу , є комбінованим оператором диференціюіання /інтегрування порядок якого може бути довільним дійсним або комплексним числом.
q -диферінтеграл від функції f , позначається
D
q
f
{\displaystyle \mathbb {D} ^{q}f}
і є дробовою похідною (при q > 0) чи дробовим інтегралом (при q < 0). При q = 0, q -диферінтеграл функції тотожний самій функції. Існує багато різних визначень диферінтеграла.
Чотири визначення є найбільш поширеними:
Диферінтеграл Рімана — Ліувіля
Найпростіше та найуживаніше визначення. Ця формула є узагальненням формули повторного інтегрування Коші . Де,
n
=
⌈
q
⌉
{\displaystyle n=\lceil q\rceil }
.
a
R
L
D
t
q
f
(
t
)
=
d
q
f
(
t
)
d
(
t
−
a
)
q
=
1
Γ
(
n
−
q
)
d
n
d
t
n
∫
a
t
(
t
−
τ
)
n
−
q
−
1
f
(
τ
)
d
τ
{\displaystyle {\begin{aligned}{}_{a}^{RL}\mathbb {D} _{t}^{q}f(t)&={\frac {d^{q}f(t)}{d(t-a)^{q}}}\\&={\frac {1}{\Gamma (n-q)}}{\frac {d^{n}}{dt^{n}}}\int _{a}^{t}(t-\tau )^{n-q-1}f(\tau )d\tau \end{aligned}}}
Диферінтеграл Грюнвальда — Лєтнікова
Є прямим узагальненням визначення похідної . Є більш складним у застосування, а має деякі переваги перед попереднім означенням.
a
G
L
D
t
q
f
(
t
)
=
d
q
f
(
t
)
d
(
t
−
a
)
q
=
lim
N
→
∞
[
t
−
a
N
]
−
q
∑
j
=
0
N
−
1
(
−
1
)
j
(
q
j
)
f
(
t
−
j
[
t
−
a
N
]
)
{\displaystyle {\begin{aligned}{}_{a}^{GL}\mathbb {D} _{t}^{q}f(t)&={\frac {d^{q}f(t)}{d(t-a)^{q}}}\\&=\lim _{N\to \infty }\left[{\frac {t-a}{N}}\right]^{-q}\sum _{j=0}^{N-1}(-1)^{j}{q \choose j}f\left(t-j\left[{\frac {t-a}{N}}\right]\right)\end{aligned}}}
Позначимо неперервне перетворення Фур'є , як
F
{\displaystyle {\mathcal {F}}}
:
F
(
ω
)
=
F
{
f
(
t
)
}
=
1
2
π
∫
−
∞
∞
f
(
t
)
e
−
i
ω
t
d
t
{\displaystyle F(\omega )={\mathcal {F}}\{f(t)\}={\frac {1}{\sqrt {2\pi }}}\int _{-\infty }^{\infty }f(t)e^{-i\omega t}\,dt}
В Фур'є просторі диференціюванню відповідає множення:
F
[
d
f
(
t
)
d
t
]
=
i
ω
F
[
f
(
t
)
]
{\displaystyle {\mathcal {F}}\left[{\frac {df(t)}{dt}}\right]=i\omega {\mathcal {F}}[f(t)]}
Тому,
d
n
f
(
t
)
d
t
n
=
F
−
1
{
(
i
ω
)
n
F
[
f
(
t
)
]
}
{\displaystyle {\frac {d^{n}f(t)}{dt^{n}}}={\mathcal {F}}^{-1}\left\{(i\omega )^{n}{\mathcal {F}}[f(t)]\right\}}
узагальнюється до
D
q
f
(
t
)
=
F
−
1
{
(
i
ω
)
q
F
[
f
(
t
)
]
}
.
{\displaystyle \mathbb {D} ^{q}f(t)={\mathcal {F}}^{-1}\left\{(i\omega )^{q}{\mathcal {F}}[f(t)]\right\}.}
При двосторонньому перетворенні Лапласа
L
[
f
(
t
)
]
=
∫
−
∞
∞
e
−
s
t
f
(
t
)
d
t
{\textstyle {\mathcal {L}}[f(t)]=\int _{-\infty }^{\infty }e^{-st}f(t)\,dt}
, диференціювання заміняється множенням
L
[
d
f
(
t
)
d
t
]
=
s
L
[
f
(
t
)
]
.
{\displaystyle {\mathcal {L}}\left[{\frac {df(t)}{dt}}\right]=s{\mathcal {L}}[f(t)].}
Узагальнюючи до довільного порядку і розв'язуючи відносно
D
q
f
(
t
)
{\displaystyle \mathbb {D} ^{q}f(t)}
, отримаємо
D
q
f
(
t
)
=
L
−
1
{
s
q
L
[
f
(
t
)
]
}
.
{\displaystyle \mathbb {D} ^{q}f(t)={\mathcal {L}}^{-1}\left\{s^{q}{\mathcal {L}}[f(t)]\right\}.}
Представлення Н'ютоновими рядами дає інтерполяцію похідними цілих порядків:
D
q
f
(
t
)
=
∑
m
=
0
∞
(
q
m
)
∑
k
=
0
m
(
m
k
)
(
−
1
)
m
−
k
f
(
k
)
(
x
)
.
{\displaystyle \mathbb {D} ^{q}f(t)=\sum _{m=0}^{\infty }{\binom {q}{m}}\sum _{k=0}^{m}{\binom {m}{k}}(-1)^{m-k}f^{(k)}(x).}
Для всіх визначень похідних часткового рорядку справедливо:
D
q
(
t
n
)
=
Γ
(
n
+
1
)
Γ
(
n
+
1
−
q
)
t
n
−
q
{\displaystyle \mathbb {D} ^{q}(t^{n})={\frac {\Gamma (n+1)}{\Gamma (n+1-q)}}t^{n-q}}
D
q
(
sin
(
t
)
)
=
sin
(
t
+
q
π
2
)
{\displaystyle \mathbb {D} ^{q}(\sin(t))=\sin \left(t+{\frac {q\pi }{2}}\right)}
D
q
(
e
a
t
)
=
a
q
e
a
t
{\displaystyle \mathbb {D} ^{q}(e^{at})=a^{q}e^{at}}
[ 1]
лінійність
D
q
(
f
+
g
)
=
D
q
(
f
)
+
D
q
(
g
)
{\displaystyle \mathbb {D} ^{q}(f+g)=\mathbb {D} ^{q}(f)+\mathbb {D} ^{q}(g)}
D
q
(
a
f
)
=
a
D
q
(
f
)
{\displaystyle \mathbb {D} ^{q}(af)=a\mathbb {D} ^{q}(f)}
Правило нуля
D
0
f
=
f
{\displaystyle \mathbb {D} ^{0}f=f}
Правило для добутку
D
t
q
(
f
g
)
=
∑
j
=
0
∞
(
q
j
)
D
t
j
(
f
)
D
t
q
−
j
(
g
)
{\displaystyle \mathbb {D} _{t}^{q}(fg)=\sum _{j=0}^{\infty }{q \choose j}\mathbb {D} _{t}^{j}(f)\mathbb {D} _{t}^{q-j}(g)}
Властивість напівгрупи:
D
t
a
D
t
b
f
(
t
)
=
D
t
a
+
b
f
(
t
)
.
{\displaystyle \mathbb {D} _{t}^{a}\mathbb {D} _{t}^{b}\,f(t)=\mathbb {D} _{t}^{a+b}f(t).}
зазвичай не виконується.