I-203
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: | I-203 |
Будівник: | верф ВМФ у Куре |
Закладений: | 1 червня 1944 |
Спуск на воду: | 20 жовтня 1944 |
На службі: | 29 травня 1945 |
Доля: | 21 травня 1946 потоплений як ціль біля Перл-Гарбору |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Підводний човен типу Сентака (I-201) |
Водотоннажність: | 1290 над водою, 1503 при зануренні |
Довжина: | 79 м |
Ширина: | 5,8 м |
Осадка: | 5,4 м |
Двигуни: |
|
Швидкість: | 15,75 вузла (над водою), 19 вузлів (при зануренні) |
Дальність плавання: | 10 700 км при швидкості 14 вузлів (над водою) |
Максимальна глибина: | 110 м |
Екіпаж: | 50 |
Озброєння: |
|
I-203 — підводний човен Імперського флоту Японії, споруджений під час Другої світової війни.
І-203 спорудили у 1945 році на верфі ВМФ у Куре. Він став одним із трьох завершених представників типу Сентака (також відомий як клас I-201), головною особливістю якого була висока швидкість підводного ходу — 19 вузлів, що потребувало гігантської акумуляторної батареї.
І-203 так і не встиг взяти участь у бойових операціях до завершення війни. У певний момент через загрозу нових повітряних ударів по головній базі японського флоту човен пройшов до Майдзуру (обернене до Японського моря узбережжя Хонсю), де він і зустрів капітуляцію Японії.
У листопаді 1945-го І-203 перевели до Сасебо (західне узбережжя острова Кюсю), а в січні — лютому 1946-го американський екіпаж перегнав корабель з Японії до Перл-Гарбору (на останній ділянці між атолом Еніветок та Гаваями І-203 вела на буксирі плавуча база підводних човнів «Юрейлі», оскільки відстань перевищувала автономну дальність човна). 21 травня 1946-го І-203 використали як ціль при випробуваннях торпед.[1]
- ↑ Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Процитовано 14 грудня 2022.