Ro-25

Історія
Японія
Назва:	Ro-25 (呂号第二十五潜水艦) «Підводний човен №43» (第四十三潜水艦)
Будівник:	корабельня ВМФ у Сасебо
Закладений:	19 лютого 1920
Спуск на воду:	17 липня 1920
Отриманий:	25 жовтня 1921
Знятий:	1 квітня 1936
Доля:	зданий на злам
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен типу Kaichū III (тип Ro-16)
Водотоннажність:	740/772 (стандартне/повне над водою), 997 (при зануренні)
Довжина:	70,1 м
Ширина:	6,1 м
Осадка:	3,7 м
Двигуни:	2 дизелі Sulzer загальною потужністю 2900 к.с. 2 електромотори загальною потужністю 1200 к.с.
Швидкість:	16,5 вузла (над водою), 8,5 вузла (при зануренні)
Дальність плавання:	6000 миль при швидкості 10 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	45,7 м
Екіпаж:	46
Озброєння:	6 × 450-мм торпедних апаратів (4 носові, 2 зовнішні), 10 торпед 1 80-мм гармата / 28 калібрів

Ro-25 (呂号第二十五潜水艦) — підводний човен Імперського флоту Японії. До введення у Японії в першій половині 1920-х років нової системи найменування підводних човнів мав назву «Підводний човен № 43» (第四十三潜水艦).

«Підводний човен № 43», який належав до типу Kaichū III, спорудили у 1921 році на корабельні ВМФ у Сасебо. По завершенні корабель класифікували як належний до 2-го класу та включили до складу 22-ї дивізії підводних човнів, що належала до військово-морського округу Сасебо.

19 березня 1924-го під час флотських навчань за кілька миль від Сасебо легкий крейсер «Тацута» таранив «Підводний човен № 43» в районі бойової рубки. Субмарина затонула на глибині 48 метрів, при цьому на борту залишались вцілілі моряки, з якими вдалось встановити зв'язок через телефонний апарат, що сплив на поверхню. Втім, надати їм якусь допомогу виявилось неможливим і за 10 годин підводники загинули від задухи (всього на «Підводному човні № 43» потонуло 45 осіб). 25 квітня корабель підняли та після проведення ремонту він повернувся на службу 4 травня 1925-го.

1 листопада 1924-го «Підводний човен № 43» перейменували на Ro-25.

1 квітня 1936-го Ro-25 виключили зі списків ВМФ та призначили на злам.